Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 16 (596) 2016

Back to issue

Етіологічні особливості негоспітальної пневмонії, асоційованої із спалахом гострих респіраторних захворювань, та особливості її перебігу в мобілізованих військовослужбовців Збройних Сил України

Authors: Слєсаренко Ю.О.
Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України, м. Чернігів, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version

Статья опубликована на с. 12 (Укр.)

 

Дана робота є частиною науково-дослідної роботи «Новітні методи етіологічної діагностики та оптимізація лікування негоспітальної пневмонії під час спалахів гострої респіраторної вірусної інфекції у військовослужбовців, мобілізованих для проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції». Шифр: A14.01

Вступ

Незважаючи на суттєві досягнення в етіологічній діагностиці та фармакотерапії, негоспітальна пневмонія (НП) залишається однією із актуальних проблем сучасної медицини. Це зумовлено високими показниками захворюваності та смертності, що не мають суттєвих тенденцій до зниження, а також значними соціальними й економічними втратами [1]. Так, захворюваність на НП у різних регіонах світу коливається від 3,5 до 15 випадків на 1 тис. населення, а рівень смертності в різних популяціях хворих — від 2–3 до 25 %. НП займає перше місце серед причин летальності та смертності від інфекційних захворювань, шосте — серед усіх причин летальності та четверте — серед причин смертності у хворих віком понад 65 років [3]. В окремих військових частинах, зокрема в навчальних центрах (НЦ), де поповнення військових колективів відбувається одночасно великою кількістю особового складу за рахунок молоді або мобілізованих із резерву, захворюваність на НП є значно вищою і може сягати 70–250 ‰ [4–6, 9].

Матеріали та методи

Нами обстежено 50 хворих із числа мобілізованих хворих військовослужбовців України із діагнозом НП, що виникла на фоні попереднього гострого респіраторного захворювання (ГРЗ). Усі пацієнти були чоловічої статі, середній вік яких становив 35,3 ± 7,9 року. Пацієнти прибули до НЦ із різних регіонів України. До моменту встановлення діагнозу НП протягом 7–14 днів у всіх було діагностовано ГРЗ, що проявлялося симптомами ураження верхніх дихальних шляхів, а саме відчуттям закладеності носа, болю в горлі, виділеннями з носа, а також субфебрильною лихоманкою, загальною слабкістю, міалгіями та артралгіями. Після значного погіршення клінічного стану хворого, що здебільшого супроводжувалося підвищенням температури тіла понад 37,5 °С (у середньому на 9,4 ± 4,6 доби), військовослужбовці направлялись до місцевого гарнізонного військового госпіталю, де після проведення клініко-рентгенологічного обстеження хворих було встановлено діагноз НП ІІІ клінічної групи. Усім хворим негайно після госпіталізації до прийому першої дози антиінфекційних хіміопрепаратів проводилося взяття носоглоткових змивів та мокроти для подальшого мікробіологічного та вірусологічного дослідження. Антибактеріальна терапія призначалась згідно з наказом МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. Додатково до антибактеріальних засобів усі пацієнти із першої доби госпіталізації отримували противірусний препарат вітаглутам (інгавірин, Stada) у дозі 90 мг один раз на добу.
Методи дослідження:
- клінічні (вивчення анамнестичних даних і попереднього лікування; проявів захворювання до встановлення діагнозу та на момент надходження до стаціонару);
- рентгенологічні (оглядова рентгенограма органів грудної клітки в прямій та боковій проекціях на момент надходження та в динаміці);
- мікробіологічні (дослідження мокроти методом мікроскопії із забарвленням мазків за Грамом; посів мокроти на поживні середовища, виділення та ідентифікація культур мікроорганізмів, дослідження чутливості до антибіотиків дискодифузійним методом та методом серійних розведень; дослідження мокроти та носоглоткових змивів за допомогою методу мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції);
- серологічні (дослідження носоглоткових змивів за допомогою швидких імунохроматографічних тестів);
- статистичні: результати досліджень та результати лікування пацієнтів оброблятимуться та обчислюватимуться за стандартними методами статистики за допомогою ліцензійних програмних продуктів, що входять у пакет Microsoft Office Professional 2000.
Розподіл локалізації інфільтративного ураження легень за сегментами наведено на рис. 1.
Дослідження мокроти після її обробки проводили методом прямої мікроскопії із забарвленням за Грамом та подальшим посівом інформативних зразків (лейкоцитів > 25 клітин та епітеліоцитів < 10 клітин у полі зору, × 100) на поживні середовища. Ідентифікацію бактеріальних збудників проводили згідно з наказом МОЗ № 30 від 09.02.98 р.
Для вірусологічного дослідження з метою виявлення геномних РНК та ДНК респіраторних вірусів застосовували мультиплексну полімеразну ланцюгову реакцію.

Результати

За результатами вірусологічного дослідження змивів методом імунохроматографії було ідентифіковано такі вірусні збудники: аденовірус — у 34 пацієнтів (68,1 %), риновірус — у 14 (28,4 %), грип А — у 3 (6 %), парагрип — у 1 (5 %), коронавірус 229Е — у 1 (5 %), коронавірус ОС43 — у 1 (5 %) (рис. 2). У 6 хворих вірусного збудника не встановлено. Як бачимо, даний спалах НП переважно був пов’язаний із ГРЗ аденовірусної етіології, що повністю відповідає літературним даним щодо особливостей розвитку ГРЗ у новостворених організованих військових колективах [7].
Результати мікробіологічного дослідження мокроти наведено на рис. 3.
Основним бактеріальним патогеном у хворих на НП був S.pneumoniae, що відповідає загальноприйнятим поглядам на етіологію пневмонії. Проте звертає на себе увагу досить висока частота ідентифікації S.aureus та S.viridans. Останній розглядається як непатогенний мікроорганізм і є представником нормальної мікрофлори порожнини рота. Однак є повідомлення, що в пацієнтів із імунодефіцитом S.viridans може викликати ендокардит та інші інвазивні інфекції. Тому для уточнення етіологічної ролі даного мікроорганізму доцільно в подальшому дослідити імунологічний статус хворих.
Динаміку клініко-рентгенологічних та лабораторних показників стану хворих наведено в табл. 1.
У результаті проведеної комбінованої антимікробної хіміотерапії в усіх хворих було досягнуто рентгенологічного вилікування, що характеризувалося повним розсмоктуванням інфільтративних змін у легенях, а клінічного одужання, яке реєстрували за нормалізації клініко-лабораторних показників, — у 96 % випадків станом на 28-й день від початку лікування.

Обговорення

Аналіз науково-медичної інформації свідчить про те, що в Україні раніше не проводилися дослідження регіональної епідеміології збудників пневмонії серед мобілізованих військовослужбовців для участі в АТО, а також не досліджувалися вірусні збудники ГРЗ, що передували розвитку негоспітальної пневмонії, серед цієї ж категорії хворих. Результати мікробіологічного дослідження свідчили про змішану, вірусно-бактеріальну етіологію НП у обстежених військовослужбовців. Установлено, що провідним вірусним етіопатогеном ГРЗ під час весняного його спалаху серед новоствореного організованого військового колективу в навчальному центрі був аденовірус, а бактеріальним — S.pneumoniae. У хворих на НП ІІІ клінічної групи змішаної вірусно-бактеріальної етіології з числа мобілізованих військовослужбовців комбінована антимікробна хіміотерапія із використанням вітаглутаму характеризувалась високими показниками клініко-рентгенологічної ефективності.
На жаль, була досліджена досить невелика група хворих та лише з одного навчального центру Збройних Сил України. Водночас дані хворі прибули з різних регіонів нашої держави, мали впродовж певного часу спільні умови побуту та праці, що сприяло розвитку епідемічного процесу.
Конфлікт інтересів: конфлікту інтересів немає та не передбачається.

Bibliography

Список літератури знаходиться в редакції

Back to issue