Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта
Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта
Журнал «Травма» Том 17, №3, 2016
Вернуться к номеру
Вплив вибухової травми на розвиток вторинних вертебробазилярних порушень
Авторы: Дибкалюк С.В., Черняк В.А., Мішалов В.Г., Зоргач В.Ю., Рижак І.В. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна; Київська міська клінічна лікарня № 8, м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 19-20
Вибухова травма супроводжується виникненням тяжких порушень опорно-рухового апарату, центральної нервової, вегетативної, серцево-судинної системи. Найбільш складним для лікування є формування специфічного больового синдрому на фоні вертебробазилярної недостатності, що призводить до значних психічних страждань хворих.
Мета роботи: визначити роль позиційної компресії хребтової артерії у виникненні протопатичного больового синдрому та можливостей лікування таламічного болю на фоні вертебробазилярних порушень.
Матеріал і методи. Спостереження базується на результатах обстеження та лікування 23 воїнів АТО з наслідками вибухової травми у вигляді симптоматики вертебробазилярних ішемічних порушень на фоні розвинення і посилення таламічного больового синдрому з клінікою каузалгії, симпаталгії, фантомного болю, чутливих змін гіперпатичного характеру, больових спастичних контрактур. Вік хворих дорівнював 34,2 ± 7,3 року (р < 0,05). Інструментальні методи обстеження включали МРТ головного мозку, шийного відділу хребта з артеріографією, МРТ у режимі перфузії, ультразвукову доплерографію артерії головного мозку та магістральних артерій шиї з ортопедичними динамічними пробами.
Результати та їх обговорення. Вираженість вертебробазилярних порушень за шкалою H. Нoffenberth (1990) становила 23,1 ± 2,8 бала (р < 0,01). Больовий синдром за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) був оцінений як 9,2 ± 0,74, р < 0,01. В усіх хворих, за даними проведених інструментальних методів обстеження, була верифікована виражена позиційна екстравазальна компресія хребтової артерії згідно з умовною шкалою компресії, що базується на визначенні кратності змін об’ємного кровотоку в сегменті V1 для крайніх фіксованих ортопедичних положень голови.
Усім хворим було проведено хірургічне лікування з метою екстравазальної декомпресії судинно-нервового комплексу хребтової артерії та відновлення стабільного вертебробазилярного кровотоку.
За результатами лікування був відзначений регрес вертебробазилярних порушень до 5,4 ± 1,2 бала (р < 0,01) протягом 1–3 місяців за шкалою H. Нoffen-berth (1990) та больового синдрому за ВАШ до 3,1 ± 1,4 бала (р < 0,01) протягом 3–6 місяців.
Висновки. Унаслідок вибухової травми існує імовірність формування умов критичного посилення позиційної компресії хребтової артерії, що може призводити до прогресування вертебробазилірної недостатності, розвинення ішемічних порушень в ділянці таламуса та виникнення протопатичного больового синдрому.