Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

ГІНЕКОЛОГИ

"Hypertension" 6 (38) 2014

Back to issue

Вітаємо з ювілеєм!

Categories: Cardiology

Sections: Anniversaries

print version

Статья опубликована на с. 7-8

6 серпня 80-річний ювілей відзначив Книшов Геннадій Васильович — Герой України, академік Національної академії наук (із 2006 р.) і Національної академії медичних наук України (обраний у 1994 р.), академік Російської академії медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України (1994 р.), доктор медичних наук (1976 р.), професор (1984 р.), лауреат Державної премії УРСР (1988 р.), Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), директор Національного інституту серцево-судинної хірургії АМН України (з 1989 р.), завідувач відділу рентгенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності (1993 р.), завідувач кафедри серцево-судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (1992 р.).

Геннадій Васильович народився 06.08.1934 р. у місті Дебальцевому Донецької області в сім’ї робітників. Середню освіту здобув у школі № 3 м. Дебальцевого (зараз школа носить ім’я Героя України Г.В. Книшова). Потім навчався у Донецькому медичному інституті (лікувальний факультет). Після закінчення інституту, у 1958–1962 рр., працював у Донецькій обласній клінічній лікарні лікарем-хірургом (під керівництвом професора Р.В. Богославського). У 1962 році направлений на стажування до Інституту туберкульозу і грудної хірургії, де вчився у М.М. Амосова. З 1962 року став аспірантом Київського інституту туберкульозу та грудної хірургії під безпосереднім керівництвом М.М. Амосова. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Мітральна комісуротомія у хворих з тромбозом лівого передсердя», а у 1975 р. — докторську дисертацію «Протезування мітрального клапана при набутій серцевій недостатності».

У 1972–1973 рр. стажувався за кордоном: у США у дитячому госпіталі Бостона під керівництвом А. Кастанеда, у клініці Мейо (керівник Д. Мек-Гун), у клівлендських клініках (керівник — Р. Фавалоро), у Національному інституті серця і легень у Бетезді, у Техаському інституті серця (Х’юстон, керівники — Д. Кулі і М. Де Бейкі). У 1978 році працював кардіохірургом у госпіталях Лідса та Хаммерсміта в Англії. У 1984 р. працював за обміном в лабораторії міокардіопластики у професора Леррі Стефенсена в Детройті, штат Мічиган, США, в Інституті Джона Хопкінса в Балтиморі, Меріленд, США; у 1991 та 1993 р. — в університетській клініці професора Барвінського у Торонто, Канада; у клініці серцевої хірургії професора Хетцера в Берліні, Німеччина, тощо.

Працював молодшим, старшим науковим співробітником відділення торакальної хірургії, завідувачем відділу набутих вад серця, завідувачем відділення коронарної хвороби, заступником директора Київського інституту туберкульозу і грудної хірургії. Із 1984 по 1989 р. — заступник директора Київського інституту серцево-судинної хірургії. Із 1989 року — директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.

Г.В. Книшов брав участь у міжнародних і всесвітніх конгресах, симпозіумах, конференціях, з’їздах кардіологів, серцевих хірургів, кардіоторакальних хірургів, обирався до їх керівництва. Одержував міжнародні премії, звання, дипломи за власні оригінальні дослідження та внесок у світову науку. Зробив за кордоном понад 40 доповідей (у Росії, Англії, Франції, Голландії, США, Канаді, Німеччині, Італії, Швеції, Австралії, Швейцарії, Португалії, Індії, Монако, Гонконгу тощо), опублікованих у 97 зарубіжних виданнях.

Г.В. Книшов уперше в Україні застосував хірургічну корекцію тахісистолічних форм порушень серцевого ритму. Ним розроблена оригінальна теорія походження тяжких захворювань — обструктивних гіпертрофічних кардіопатій і на її основі сформовано перспективний метод лікування трикамерною електрокардіостимуляцією. Уперше у світі доведено роль низького імунологічного статусу в розвитку гострого інфекційного ендокардиту та запропонована і впроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого, доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта (за цією методикою прооперовані понад 2 тисячі хворих, отримано найнижчу летальність у світі, частота рецидивів у п’ять разів нижча, ніж в інших клініках світу). Академіком Г.В. Книшовим особисто розроблено і широко впроваджено в Україні: метод тимчасової коронарної перфузії, на основі якого почали імплантувати штучні аортальні клапани; апарат для видалення тромбів із лівого передсердя на працюючому серці, що дало можливість запобігти тромбоемболічним ускладненням; метод ретроградної консервації та захисту серця у хворих на ішемічну хворобу серця з повністю заблокованими коронарними судинами, що дало можливість виконання операції аортокоронарного шунтування у тяжких хворих; здійснено усунення найскладніших порушень ритму серця за допомогою низькотемпературної (–70 °С) абляції зі штучним кровообігом.

Основні напрями наукових досліджень: новаторські розробки з анатомії та електрофізіології — стрічкоподібна будова м’яза серця, гвинтоподібне скорочення, принцип золотого перерізу і резонансу; відпрацьовується новий підхід до розвитку теорії серцевої недостатності на основі вивчення порушення синхронності і послідовності скорочення різних відділів серця та нові методи лікування її з використанням спеціально запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів.

Автор 505 наукових праць, 10 монографій, 3 підручників, 16 патентів на винаходи. Співавтор 3 підручників, розрахованих на студентів старших курсів медичних вузів III–IV рівнів акредитації. Підготував 38 докторів і кандидатів наук.

Член комітету з Державних премій в галузі науки і техніки (із 1997 р.), президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (із 1992 р.), член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (із 1990 р.), член Американської асоціації торакальних хірургів (із 1993 р.), член комітету із Державних нагород та геральдики (із 2005 р.). Є відповідальним редактором щорічника наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України; членом редакційних колегій та редакційних рад 9 провідних наукових журналів.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю «В пам’ять 1500-ліття Києва», орденом князя Ярослава Мудрого ІV, V ступенів, золотою медаллю — вищою нагородою Центру серцево-судинної хірургії ім. Бакулєва РАМН. Г.В. Книшову присвоєно звання Героя України із врученням ордена Держави, лауреат премії ім. Бакулєва у 2010 р.

Основні наукові праці: «Aortic Aneurysms at the Site of the Repair of the Aorta Coarctation» (1996 р.); «Набуті вади серця» (1997 р.); «Принцип «золотого перетину» в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження» (2000 р.); «Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двокамерної електрокардіостимуляції» (2001 р.); «Цікава фізіологія в дослідах» (2003 р.); «Инфекционный эндокардит» (2004 р.); «Опухоли сердца» (2005 р.).

 

Редакційна рада та колектив редакції журналу

«Артеріальна гіпертензія»

вітають Геннадія Васильовича з ювілеєм

та бажають йому міцного здоров’я

та подальших творчих успіхів на довгі роки!



Back to issue