Журнал «» 6 (38) 2014

Статья опубликована на с. 7-8

6 серпня 80-річний ювілей відзначив Книшов Геннадій Васильович — Герой України, академік Національної академії наук (із 2006 р.) і Національної академії медичних наук України (обраний у 1994 р.), академік Російської академії медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України (1994 р.), доктор медичних наук (1976 р.), професор (1984 р.), лауреат Державної премії УРСР (1988 р.), Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), директор Національного інституту серцево-судинної хірургії АМН України (з 1989 р.), завідувач відділу рентгенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності (1993 р.), завідувач кафедри серцево-судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (1992 р.).

Геннадій Васильович народився 06.08.1934 р. у місті Дебальцевому Донецької області в сім’ї робітників. Середню освіту здобув у школі № 3 м. Дебальцевого (зараз школа носить ім’я Героя України Г.В. Книшова). Потім навчався у Донецькому медичному інституті (лікувальний факультет). Після закінчення інституту, у 1958–1962 рр., працював у Донецькій обласній клінічній лікарні лікарем-хірургом (під керівництвом професора Р.В. Богославського). У 1962 році направлений на стажування до Інституту туберкульозу і грудної хірургії, де вчився у М.М. Амосова. З 1962 року став аспірантом Київського інституту туберкульозу та грудної хірургії під безпосереднім керівництвом М.М. Амосова. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Мітральна комісуротомія у хворих з тромбозом лівого передсердя», а у 1975 р. — докторську дисертацію «Протезування мітрального клапана при набутій серцевій недостатності».

У 1972–1973 рр. стажувався за кордоном: у США у дитячому госпіталі Бостона під керівництвом А. Кастанеда, у клініці Мейо (керівник Д. Мек-Гун), у клівлендських клініках (керівник — Р. Фавалоро), у Національному інституті серця і легень у Бетезді, у Техаському інституті серця (Х’юстон, керівники — Д. Кулі і М. Де Бейкі). У 1978 році працював кардіохірургом у госпіталях Лідса та Хаммерсміта в Англії. У 1984 р. працював за обміном в лабораторії міокардіопластики у професора Леррі Стефенсена в Детройті, штат Мічиган, США, в Інституті Джона Хопкінса в Балтиморі, Меріленд, США; у 1991 та 1993 р. — в університетській клініці професора Барвінського у Торонто, Канада; у клініці серцевої хірургії професора Хетцера в Берліні, Німеччина, тощо.

Працював молодшим, старшим науковим співробітником відділення торакальної хірургії, завідувачем відділу набутих вад серця, завідувачем відділення коронарної хвороби, заступником директора Київського інституту туберкульозу і грудної хірургії. Із 1984 по 1989 р. — заступник директора Київського інституту серцево-судинної хірургії. Із 1989 року — директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.

Г.В. Книшов брав участь у міжнародних і всесвітніх конгресах, симпозіумах, конференціях, з’їздах кардіологів, серцевих хірургів, кардіоторакальних хірургів, обирався до їх керівництва. Одержував міжнародні премії, звання, дипломи за власні оригінальні дослідження та внесок у світову науку. Зробив за кордоном понад 40 доповідей (у Росії, Англії, Франції, Голландії, США, Канаді, Німеччині, Італії, Швеції, Австралії, Швейцарії, Португалії, Індії, Монако, Гонконгу тощо), опублікованих у 97 зарубіжних виданнях.

Г.В. Книшов уперше в Україні застосував хірургічну корекцію тахісистолічних форм порушень серцевого ритму. Ним розроблена оригінальна теорія походження тяжких захворювань — обструктивних гіпертрофічних кардіопатій і на її основі сформовано перспективний метод лікування трикамерною електрокардіостимуляцією. Уперше у світі доведено роль низького імунологічного статусу в розвитку гострого інфекційного ендокардиту та запропонована і впроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого, доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта (за цією методикою прооперовані понад 2 тисячі хворих, отримано найнижчу летальність у світі, частота рецидивів у п’ять разів нижча, ніж в інших клініках світу). Академіком Г.В. Книшовим особисто розроблено і широко впроваджено в Україні: метод тимчасової коронарної перфузії, на основі якого почали імплантувати штучні аортальні клапани; апарат для видалення тромбів із лівого передсердя на працюючому серці, що дало можливість запобігти тромбоемболічним ускладненням; метод ретроградної консервації та захисту серця у хворих на ішемічну хворобу серця з повністю заблокованими коронарними судинами, що дало можливість виконання операції аортокоронарного шунтування у тяжких хворих; здійснено усунення найскладніших порушень ритму серця за допомогою низькотемпературної (–70 °С) абляції зі штучним кровообігом.

Основні напрями наукових досліджень: новаторські розробки з анатомії та електрофізіології — стрічкоподібна будова м’яза серця, гвинтоподібне скорочення, принцип золотого перерізу і резонансу; відпрацьовується новий підхід до розвитку теорії серцевої недостатності на основі вивчення порушення синхронності і послідовності скорочення різних відділів серця та нові методи лікування її з використанням спеціально запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів.

Автор 505 наукових праць, 10 монографій, 3 підручників, 16 патентів на винаходи. Співавтор 3 підручників, розрахованих на студентів старших курсів медичних вузів III–IV рівнів акредитації. Підготував 38 докторів і кандидатів наук.

Член комітету з Державних премій в галузі науки і техніки (із 1997 р.), президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (із 1992 р.), член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (із 1990 р.), член Американської асоціації торакальних хірургів (із 1993 р.), член комітету із Державних нагород та геральдики (із 2005 р.). Є відповідальним редактором щорічника наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України; членом редакційних колегій та редакційних рад 9 провідних наукових журналів.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю «В пам’ять 1500-ліття Києва», орденом князя Ярослава Мудрого ІV, V ступенів, золотою медаллю — вищою нагородою Центру серцево-судинної хірургії ім. Бакулєва РАМН. Г.В. Книшову присвоєно звання Героя України із врученням ордена Держави, лауреат премії ім. Бакулєва у 2010 р.

Основні наукові праці: «Aortic Aneurysms at the Site of the Repair of the Aorta Coarctation» (1996 р.); «Набуті вади серця» (1997 р.); «Принцип «золотого перетину» в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження» (2000 р.); «Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двокамерної електрокардіостимуляції» (2001 р.); «Цікава фізіологія в дослідах» (2003 р.); «Инфекционный эндокардит» (2004 р.); «Опухоли сердца» (2005 р.).

Редакційна рада та колектив редакції журналу

«Артеріальна гіпертензія»

вітають Геннадія Васильовича з ювілеєм

та бажають йому міцного здоров’я

та подальших творчих успіхів на довгі роки!