Журнал «Медицина неотложных состояний» 6 (53) 2013

Одним з основних напрямків сучасної анестезіології є оптимізація анестезіологічного забезпечення в різних галузях хірургії.

При цьому серйозне значення надається ранній післяопераційній активації пацієнтів, ключовим моментом якої є зменшення фармакологічного навантаження і скорочення строків післяопераційної штучної вентиляції легень (ШВЛ) з ранньою екстубацією трахеї.

З огляду на це нашу увагу привернув препарат Цитофлавін, що має антиоксидантні, кардіопротективні, метаболітотропні й нейротропні властивості.

У літературі за останні роки описано використання Цитофлавіну в кардіоанестезіології, призначення його при гострій цереброваскулярній ішемії, використання при абдомінальних операціях, як препарату для швидкого відновлення.

Мета обстеження: виявити вплив препарату Цитофлавін на перебіг тотальної внутрішньовенної анестезії при довготривалих операціях (на прикладі гастропанкреатодуоденальної резекції (ГПДР)).

Матеріали та методи

Обстежено 10 хворих із підозрою на рак підшлункової залози, 10 хворих із гострим панкреатитом (середній вік хворих — 34–65 років), які прооперовані в хірургічному центрі ЖОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського з 2012 по 2013 рік. Всім хворим було виконано ГПДР в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії з міорелаксацією та інтубацією трахеї.

Фізичний статус хворих — ASA 2–3, операційний ризик 2–3­го ступеня.

Критеріями виключення з обстеження були: відмова хворих від проведення обстеження, фізичний статус класу ASA 4, наявність в анамнезі полівалентної алергії, некомпенсованого цукрового діабету, гострого порушення мозкового кровообігу, епілепсія, алкоголізм, ураження центральної нервової системи.

Анестезіологічне забезпечення проводила одна й та сама бригада.

Внутрішньовенний наркоз з міорелаксацією та інтубацією трахеї всім хворим проводився за стандартною схемою:

— премедикація: атропін 0,1% — 1 мл в/м, димедрол 1% — 1 мл в/м, кетанов 1 мл в/м — за 30 хвилин до подачі хворого в операційну;

— індукція: пропофол 1,5–2 мг/кг, фентаніл 2,5–3 мг/кг, міоплегію досягали введенням ардуану, дитиліну;

— підтримка анестезії ШВЛ: О₂ (Fi = 40 %) + кисень, в/в вводили фентаніл 3–5 мг/кг/год і пропофол 5–7 мг/кг/год.

Обсяг моніторингу: ехокардіографія, частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), пульсоксиметрія.

Проводили лабораторний контроль: визначення рівнів гемоглобіну, гематокриту, глікемії, електролітів, кислотно­основного стану.

Результати обстежень реєструвались:

— при надходженні хворого в операційну;

— при розрізі шкіри;

— при основному етапі ГПДР;

— у кінці операції;

— при екстубації;

— через 10 хвилин після екстубації;

З моменту закінчення операції фіксувалися:

1. Час пробудження.

2. Час екстубації.

3. Час появи повної орієнтації у хворого.

4. Час переводу хворого з операційної.

Методика обстеження

10 хворим вводився Цитофлавін 20 мл в/в, 10 — вводили плацебо (фізіологічний розчин 0,9% 20 мл, який забарвлювали есенціале, що має такий же колір, як Цитофлавін).

Використання Цитофлавіну у хворих групи А скорочувало час анестезії порівняно з групою Б (табл. 1).

Потреба в наркозних препаратах за час операції в групі А була на 40 % меншою, ніж у групі Б.

Результати та їх обговорення

У результаті спостереження було виявлено, що гемодинамічний профіль перебігу в/в анестезії в обох групах пацієнтів мав однонаправлений характер, проте в групі А були відсутні тахікардія, спостерігалася стабільність сатурації (рівень кисневого збагачення), що підтверджує антигіпоксичний ефект Цитофлавіну.

При еквівалентній потребі в пропофолі і фентанілі рівень пригнічення свідомості був однаковим у всіх хворих до закінчення операції. Час пробудження у хворих, яким вводився Цитофлавін, був коротшим у 2 рази, строк екстубації трахеї менший в 1,5 раза. Саме нейрометаболічний ефект Цитофлавіну обумовив більш раннє відновлення орієнтації у хворих.

Також завдяки тому, що АТ, ЧСС у 10 хворих, яким вводився Цитофлавін, були в межах норми, з’явилася можливість підвищити безпечність проведення в/в наркозу при ГПДР.

Тому, отримавши позитивні результати при використанні Цитофлавіну, можливо, слід розширити використання Цитофлавіну в подальшій практиці.

Висновки

При однаковій тривалості оперативного втручання виявлена на 40 % менша потреба в препаратах для в/в анестезії в групі А.

Застосування препарату сприятливо впливає на перебіг в/в анестезії при довготривалих операціях, має кардіопротективну дію, стабілізує гемодинаміку, ЧСС.

Використання Цитофлавіну впливає на перебіг післянаркозної реабілітації, скорочує час пробудження у 2 рази, строк екстубації — в 1,5 раза.