Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Мікробіологічні та імунологічні аспекти негоспітальної пневмонії

Авторы: Сидорчук І.Й., Каспрук Н.М., Сидорчук Л.І., Сидорчук Р.І. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці; Михалко А.Д., Довбуш Н.М., Іфтодій О.А. - Лікарня СОЗ УМВС України в Чернівецькій області, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология, Иммунология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті 10­го перегляду (International Statistical Classification of Diseases, Tenth Revision, 1992), пневмонії — це група різних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою гострих вогнищевих інфекційно­запальних захворювань легень із переважним залученням у патологічний процес респіраторних відділів з обов’язковою наявністю внутрішньоальвеолярної запальної ексудації. Незважаючи на етіологічну різноплановість пневмоній, основні механізми патогенезу цієї хвороби для багатьох її варіантів є загальними. Розвиток, перебіг і закінчення запалення (пневмонії) залежать як від вірулентності збудника, так і від рівня імунної відповіді макроорганізму на генетично чужорідний агент. Існують добре природньо встановлені механізми захисту легеневої тканини, у тому числі й імунні. Їх порушення призводять до інфікування легень і збільшують ризик виникнення пневмонії.

Етіологічна верифікація пневмоній ґрунтувалася на даних, одержаних при мікробіологічному обстеженні харкотиння з визначенням якісного стану і популяційного рівня (в lgКУО/мг) виділених таксонів. Відповідно до «Додатку до наказу МОЗ України № 4» від 05.01.1996 р. етіологічно значущими мікроорганізмами вважали такі, що виявилися при популяційному рівні більше 3,00 lgКУО/мг, а ізольовані бактерії у популяційному рівні менше 3,00 lgКУО/мг вважалися контамінаційними.

Етіологічно значущими збудниками пневмоній було визнано 125 штамів бактерій, що належать до 11 різних таксономічних груп, а 20 штамів бактерій, що зараховуються до 14 різних таксономічних груп, віднесені до контамінаційних таксонів, їх популяційний рівень у харкотинні не досягав 3,00 lgКУО/мг. Серед виділених та ідентифікованих бактерій (145 штамів) переважали аеробні й факультативні анаеробні бактерії (132 штамів — 91,3 %), облігатні анаеробні бактерії (13 штамів) виявлені у 8,97 % хворих на пневмонії.

Серед 145 виділених від хворих на пневмонії та ідентифікованих штамів бактерій за популяційним рівнем, частотою зустрічання, індексом постійності, коефіцієнтом кількісного домінування, значущості та за коефіцієнтами Маргалефа, Сімпсона і Бергера — Паркера збудниками захворювання визнано: S.pneumoniae (у 48,8 % хворих), Н.influenzae (у 12,0 % пацієнтів), S.aureus і K.pneumoniae (у 10,40 % хворих), Р.aeruginosa (у 5,6 %) і М.catarrhalis (у 4,0 %). Інші бактерії (S.pyogenes, E.coli, E.aerogenes та ін.) ізольовані у 3 (2,4 %) хворих. У загальній структурі збудників пневмонії найбільшу питому вагу має пневмокок (S.pneumoniae), що узгоджується з результатами досліджень інших авторів.

Імунна реактивність організму хворих залежала від тяжкості перебігу захворювання. Як показано вище, пневмонії обумовлені грампозитивними і грамнегативними бактеріями, у відповідь на які в організмі хворих формується переважно гуморальний тип імунної відповіді, що характеризується абсолютною і відносною кількістю В­лімфоцитів, концентрацією у периферійній крові імуноглобулінів основних класів, ЦІК та секреторною активністю плазматичних клітин, а також участю у процесі автономної саморегуляції імунної відповіді Т­регуляторних субпопуляцій лімфоцитів.

Показано, що у хворих на пневмонію легкого перебігу зменшується абсолютна кількість В­СD22+­лімфоцитів на 42,86 %, а також знижується концентрація імуноглобулінів (Ig) основних класів: IgМ — на 9,09 %, IgG — на 6,82 % та IgА — на 68,42 %, при цьому зростає концентрація загальних ЦІК на 50,0 %, що свідчить про адекватну гуморальну відповідь.

Перебіг пневмонії середньої тяжкості супроводжувався зниженням абсолютної кількості В­СD22+­лімфоцитів на 73,91 %, концентрації у периферійній крові IgМ — на 14,29 %, IgG — на 5,62 % та IgА — на 68,42 %. Концентрація загальних ЦІК зростає у 2,05 раза. Негативним є те, що зростання ЦІК як показника ефективності гуморальної імунної відповіді обумовлене збільшенням у 4,60 раза концентрації середніх ЦІК, які є найбільш патогенними.

Тяжкий перебіг пневмонії супроводжувався зниженням у периферійній крові абсолютної кількості В­лімфоцитів у 2,11 раза, концентрація IgМ — на 33,33 %, IgG — на 20,51 % та IgА — на 46,15 % і зростанням концентрації середніх ЦІК у 2,42 раза за рахунок збільшення концентрації середніх ЦІК у 5,60 раза та дрібних ЦІК — у 4,83 раза при суттєвому зменшенні концентрації великих ЦІК у 3,14 раза.



Вернуться к номеру