Журнал «» 3(23) 2012
Вернуться к номеру
Ліпідознижуюча ефективність комбінації «статин + езетиміб» або монотерапії статинами, а також визначення факторів, що впливають на відповідь на лікування: об’єднаний аналіз за участі понад 21 000 суб’єктів 27 клінічних досліджень
Авторы: MorroneD., WeintraubW.S., TothP.P., HansonM.E., LoweR.S., LinJ., ShahA.K., TershakovecA.M.
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Кардиология, Терапия
Разделы: Новости
Версия для печати
Мета. Пацієнти з дисліпопротеїнемією становлять найбільшу групу ризику розвитку атеросклерозу і серцево-судинних захворювань (ССЗ). Незважаючи на все більш широке застосування статинів, багатьом пацієнтам групи високого серцево-судинного ризику не вдається досягти рекомендованих цільових рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Цей об’єднаний аналіз 27 клінічних досліджень, що проводилися протягом періоду з 1999 по 2008 рік і результати яких вже було опубліковано, оцінив ліпідознижуючу ефективність та фактори, що впливають на відповідь на лікування, комбінації езетимібу та статину, а також монотерапії статинами.
Методи. Всі дані пацієнтів було отримано шляхом об’єднання вибірок подвійних сліпих плацебо-контрольованих або активних компаративних досліджень, у яких дорослих осіб було рандомізовано у групу комбінації «езетиміб 10 мг + статин» (n = 11 714) та в групу лікування лише статинами (n= 10 517) протягом 6–24 тижнів (у середньому 9 тижнів). При цьому оцінювалося поєднання факторів відповіді на лікування, зміна порівняно з вихідними рівнями ХС ЛПНЩ та інших ліпідів, виражена у відсотках, а також досягнення рекомендованих цільових рівнів ліпідів і ліпопротеїнів.
Результати. Наявність у пацієнтів початково високого рівня ХС ЛПНЩ, цукрового діабету, чорношкіра раса, старший вік, чоловіча стать були пов’язані зі значно більшим зниженням рівня ХС ЛПНЩ незалежно від лікування. Вибір лікування вплинув на його ефективність, у групі комбінації «езетиміб + статин» відзначалося більше зниження рівня ХС ЛПНЩ, загального холестерину, ХС не-ЛПВЩ, Апо В, тригліцеридів, індексу атерогенності; HS-CRP, значно більше зросли рівні ХС ЛПВЩ та Aпо A1, а досягти цільових рівнів ХС ЛПНЩ (< 70 мг/дл, < 100 мг/дл),ХС не-ЛПВЩ (< 100 мг/дл, < 130 мг/дл)і Апо В (< 80 мг/дл, < 90 мг/дл) вдавалося частіше, ніж у групі монотерапії статинами (р < 0,0001 для всіх). Різноманітність лікувальних впливів було відмічено серед статинів першої та другої лінії, а також при збільшенні їх дози.
Висновок. Ці результати показали, що вихідні особливості пацієнтів лише обмежено впливають на відповідь на гіполіпідемічну терапію і продемонстрували незмінність ефекту лікування езетимібом у поєднанні зі статинами або монотерапії статинами серед різноманітної популяції пацієнтів.
Atherosclerosis. — Feb2012.