Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 16(222) 2007

Back to issue

Сучасні можливості попередження харчової алергії у дітей

Authors: Н.В. Банадига, доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою педіатрії ФПО Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version

Сьогодення алергології — це насамперед суттєве зростання в дітей кількості алергічних захворювань, що подолали всі вікові перепони, а тому рання маніфестація атопії зазвичай має тяжкий перебіг. Поширеність та особливості перебігу алергічних захворювань у дитячому віці потребують розширення спектра та раннього початку профілактичних заходів. За сучасним трактуванням, сутність атопічного маршу — трансформація окремої алергічної патології в наступну нозологічну форму, що бере свій початок у ранньому дитинстві і здебільшого із харчової алергії (ХА). Остання надалі здебільшого проявляється атопічним дерматитом (30–40 %), бронхіальною астмою (8 %), анафілаксією (6 %), що можуть не лише суттєво погіршувати якість життя дитини, але й призводити до серйозних медико-соціальних проблем, у тому числі інвалідизації [2, 5].

Під ХА розуміють надмірну агресивну реакцію організму на їжу. З позицій патогенезу ХА важливі наступні моменти:

1) обтяжена спадковість у родині;

2) стан імунної системи, а також особливості місцевих імунних механізмів;

3) морфофункціональний стан травної системи;

4) характер харчування;

5) вплив несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Особливу стурбованість педіатрів викликають діти першого року життя і навіть новонароджені, у яких відзначається великий ризик виникнення атопії. Зокрема в періоді новонародженості існує особливий статус імунної системи, коли переважання Т-хелперів другого порядку (Тh2) спонукає до ймовірного збільшення синтезу IgE, а разом із тим і до активації цитокінового каскаду, розвитку алергічних реакцій. У той же час відносний дефіцит Th1 призводить до сповільнення темпів гуморальної відповіді на користь протиінфекційного захисту. З огляду на те, що в першому півріччі основний протиінфекційний захист здійснюють материнські антитіла, особливої ваги набуває грудне вигодовування в профілактиці алергічних реакцій. Однак важливим уже в періоді новонародженості є зміщення імунологічної рівноваги на користь Th1, що вирізнить бар'єрну спроможність місцевих імунологічних механізмів. Саме завдяки фізіологічним темпам становлення мікробного пейзажу кишечника в дитини відбувається переключення скерованості імунологічних механізмів із алергічних (IgE-залежних) на гуморальні з активацією синтезу IgA. Безперечно, що вищезгадані видозміни залежать від типу вигодовування, умов догляду за дитиною, епідеміологічного оточення в пологових залах. Їхнє значення зростає з розумінням багатогранності функцій сапрофітної флори: вітаміносинтезуюча, травна, бар'єрна, імуномодулююча, колонізаційна, метаболічна, детоксикуюча. Імуномодулюючий ефект біфідо- та лактобактерій (сапрофітна флора дітей першого року життя) полягає в здатності впливати на диференціювання Т-лімфоцитів у скупченнях лімфоїдних фолікулів, на які багатий кишечник. А тому різний ск лад кишкової флори може по-різному впливати на дозрівання імунної системи немовляти. Харчові антигени й мікрофлора кишечника є основним джерелом антигенної стимуляції дитини. Формування адекватної імунної відповіді на видовий склад мікрофлори є одним із вирішальних чинників формування харчової толерантності. За таких обставин зростає значення функціонального стану травної системи в розвитку харчової толерантності або ж ХА [1, 2, 4].

Останнє не є випадковим, оскільки сенсибілізація організму окремими харчовими компонентами (здебільшого білковими) відбувається частіше під час їх проходження травним каналом, який у свою чергу має комплекс анатомо-фізіологічних особливостей. Насамперед, травна система в дітей першого року життя є недосконалим бар'єром для різноманітних алергенів попри велику загальну площу кишечника, що сприяє доброму проникненню. Крім того, їй властиві низька функціональна активність підшлункової залози, недосконалість печінкового бар'єра, напруженість процесів становлення кишкового мікробіоценозу, низька спроможність місцевих механізмів імунного захисту. А тому ймовірність ХА в дитини визначається характером та складом їжі, морфофункціональними особливостями травної системи, дестабілізацією імунної рівноваги, спадковими факторами.

Роль спадкового фактора у виникненні ХА неможливо ігнорувати. Вона є генетично гетерогенною, однак має полігенний характер успадкування, що за умов суттєвого погіршення параметрів зовнішнього середовища обумовлює високу частоту сімейних випадків. Загальновідомо, що наявність у обох батьків одного чи двох алергічних захворювань призводить до зростання ризику атопії в дитини відповідно до 40–60 % чи 60–80 % випадків. З огляду на наявні швидкі темпи впровадження в повсякденну практику широкого кола засобів побутової хімії, косметики, медикаментів, забрудненість довколішнього середовища, нераціональне харчування та інше існує нагальна потреба проведення своєчасної та адекватної профілактики ХА. Вона може бути:

— первинною, що має охопити здорових дітей та тих, які народились у родині з обтяженим анамнезом щодо атопії;

— вторинною, що необхідна малюкам, які є сенсибілізованими;

— третинною, що проводиться хворим із атопічними захворюваннями з метою попередження їх загострень та трансформації в тяжкий перебіг.

Сьогодні слід акцентувати увагу на цілеспрямованому відборі дітей у групи ризику щодо можливого розвитку атопії, у тому числі ХА, з перших днів життя. Неонатолог, а згодом і педіатр зобов'язані бути обізнаними з найбільш вагомими факторами: 1) в антенатальному періоді: обтяжений сімейний анамнез щодо атопії; часті гострі та загострення хронічних інфекцій у вагітної; вживання антибіотиків, сульфаніламідних препаратів; обтяжений акушерський анамнез; ускладнений перебіг вагітності; зловживання продуктами — харчовими алергенами; дисбіоз кишечника та піхви у вагітної; професійні шкідливості; 2) в постнатальному: нераціональне харчування жінки-годувальниці; раннє штучне вигодовування; нераціональне харчування дитини (надлишок білка, цукру); перинатальні ураження ЦНС.

Основу первинної та вторинної профілактики становить грудне вигодовування з перших днів життя і надалі. Воно є не лише гіпоалергенним, але й сприяє виробленню імунологічної толерантності, забезпечує гармонійність функціонального становлення травної системи, фізичного та психомоторного розвитку, має високу біологічну цінність. Однак мати-годувальниця повинна дотримуватись елімінаційного характеру харчування, спрямованого на вилучення лише причинно значимих алергенів. Значно складніша ситуація, коли дитина позбавлена можливості отримувати грудне молоко, при цьому є високі шанси ХА, а також будь-яке штучне вигодовування супроводжується періодом адаптації дитини до «чужорідної» їжі з різними варіантами клінічних проявів (зригування, пронос, запори, дисбіоз). За таких обставин лікар вибирає адаптовану молочну суміш із гіпоалергенними властивостями. Зазвичай ХА в дітей раннього віку викликана непереносимістю білка коров'ячого молока (85 %), яєчного білка (70 %), злаків (40 %). Тому вибір може торкнутись замінників грудного молока, у яких знижені сенсибілізуючі властивості за рахунок гідролізу білка коров'ячого молока або заміни ізолятом соєвого; низько-, безлактозних та безглютенових сумішей. З позицій клінічного досвіду для профілактики та лікування атопії перевага надається сумішам на основі гідролізованого білка різного ступеня. У випадку цілеспрямованого відбору малюків у групу ризику щодо атопії та за умови неможливості грудного вигодовування слід забезпечити харчування сумішшю на основі гідролізату сироваткового білка низького ступеня. Цим вимогам відповідає замінник грудного молока — суміш Nutrilon Гіпоалергенний 1, 2, що останнім часом широко використовується. Nutrilon Гіпоалергенний 1, 2 містить частково гідролізований протеїн, уже частково перетравлений, що суттєво полегшує подальшу утилізацію їжі. Гідролізований білок водночас має значно менший ризик алергізації організму дитини, а тому цілком виправдане його використання з метою попередження ХА, що доведено окремими дослідженнями [6, 8]. Попри гіпоалергенні властивості суміш характеризується добрим пасажем травним каналом, легкістю перетравлювання і всмоктування. Останнє має неабияке значення, оскільки загальновідомо, що саме діти з атопією чи схильністю до ХА страждають від запорів, що є додатковим джерелом сенсибілізації та формування ендотоксикозу, а Nutrilon Гіпоалергенний є профілактичним засобом під час вигодовування таких дітей.

Виробники замінників грудного молока за досконалу модель беруть материнське молоко, саме намагання наблизитись до нього не лише за складом, але й за властивостями є кінцевою метою у створенні суміші. З цих міркувань введення до суміші олігосахаридів (галакто- та фруктоолігосахаридів) за аналогом умісту їх у грудному молоці має високу біологічну цінність. Це слід вважати попереджувальним заходом щодо ХА. Насамперед, олігосахариди є необхідними для підтримки фізіологічного стану біоценозу кишок. Завдяки їх стійкості щодо розщеплення вони досягають рівня товстої кишки, де виконують роль поживного середовища для життєдіяльності сапрофітної кишкової флори, насамперед забезпечують високі темпи росту біфідобактерій. Саме перевага біфідофлори в дітей раннього віку не лише підтримує фізіологічну рівновагу кишечника, але й спонукає до стабілізації механізмів місцевої та системної імунологічної відповіді з активацією протиінфекційного захисту. Біфідогенний ефект компонентів суміші Nutrilon Гіпоалергенний доведений численними грунтовними дослідженнями [5, 7].

Заслуговує на увагу нутритивний склад даної суміші з позицій умісту в ній вітаміну С та цинку, що забезпечують імунний захист, розвиток і ріст дитини, селену та вітаміну Е для антиоксидантного захисту, заліза та йоду для попередження дефіцитних станів.

Отже, удосконалена формула суміші Nutrilon Гіпоалергенний 1, 2 повністю відповідає віковим потребам дітей першого року життя, а також сприяє фізіологічному становленню процесів травлення та кишкового мікробіоценозу завдяки вмісту пребіотичних волокон (олігополісахаридів), а тому може бути запропонована малюкам, позбавленим материнського молока, не лише як адекватне харчування, а й як профілактичний засіб для попередження ХА.


Bibliography

1. Банадига Н.В. Грудне вигодовування та становлення імунітету у дитини // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2006. — № 3. — С. 5-8.

2. Банадига Н.В. Організація адекватного харчування дітей з групи ризику та з проявами харчової алергії // Современная педиатрия. — 2007. — № 1. — С. 24-28.

3. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. — К.: Книга плюс, 2004. — С. 66-79.

4. Няньковський С.Л., Івахненко О.С. Принцип імунного харчування у сумішах «Нутрілон» // Современная педиатрия. — 2007. — № 2 (15). — С. 69-74.

5. Boehm G., Lidestri M., Casetta P. et al. Supplemention of an oligosaccharide mixture to a bovine milk formula in с r eases count faecal bifidobacteria in preterm infants // Arch. Dis. Child. — 2002. — Vol. 86. — P. 178-181.

6. Engfer M., Stahl B., Finke B. Human milk oligosaccharides are resistant to enzymatic hydrolysis in the upper gastrointestinal traet // Am. J. Clin. Nutr. — 2000. — Vol. 71. — P. 1589-1596.

7. Moro G.E., Mosca F., Miniello V. еt al. Effects off a new mixture of prebiotics on faecal flora and stools in term infauts // А cta Paediatrica. — 2003. — Vol. 92. — P. 77-79.

8. Nevburg D. Oligosa с charides in human milk and bacterial colonization // J. Ped. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 77. — P. 118-127.


Back to issue