Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 6(210) 2007

Back to issue

Вітчизняний фармвиробник загнаний державою у глухий кут

Sections: News

print version

16 березня 2007 року відбулася прес - конференція Асоціації фармацевтичних виробників України за участю директора Асоціації фармацевтичних виробників України Олени Алексєєвої, генерального директора ВАТ «Фармак» Філі Жебровської, фінансового директора Корпорації «Артеріум» Юрія Ткачука та прес - секретаря Корпорації «Артеріум» Володимира Гайдаша.

Метою прес - конференції стало привернення уваги суспільства, бізнес - спільноти, різних гілок державної влади до ситуації, у якій сьогодні опинилась вітчизняна фармацевтична промисловість у зв'язку з неврегульованим питанням навколо акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для потреб фармацевтичної галузі.

В Україні виробництво лікарських засобів не оподатковується, однак спирт етиловий, що використовується у фармацевтичній промисловості, оподатковується акцизним збором на загальних підставах, тобто фактично, з точки зору оподаткування використаного спирту у виробництві, лікарські засоби прирівнюються до алкогольної продукції. Поясненням цьому є те, що у такий спосіб держава бореться з незаконним виготовленням алкогольної продукції, тому весь спирт етиловий, у тому числі той, що використовується у фармацевтичній галузі, обкладається акцизним збором.

Сьогодні асортимент спиртомістких лікарських засобів вітчизняного виробництва досить широкий — це такі відомі препарати, як корвалол, барбовал, корвалдин, розчин брильянтового зеленого, настоянка валеріани тощо. Існує інша категорія лікарських форм, що безпосередньо не містять спирт етиловий, однак він використовується для їх приготування (зокрема інсуліни, препарати крові та інші). Для виробництва цих препаратів вітчизняні фармвиробники змушені купувати спирт етиловий у держави.

Як відомо, ціна лікарського засобу формується на основі багатьох чинників, левову частку її складає вартість сировини, з якої виробляється препарат. У даному випадку спирт етиловий є однією із складових сировини, без якої неможливо приготувати лікарський засіб. Тому його вартість суттєво позначається на вартості готового лікарського засобу.

Історія питання

До 2003 року відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» № 179/96-ВР від 07.05.96 р. діяла ставка акцизного збору в розмірі 0,12 грн. за 1 літр 100% спирту етилового, що використовується закладами охорони здоров'я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу та виконання лабораторних досліджень і виробниками — суб'єктами підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів. За рахунок введення з 1 січня 2003 р. нової ставки акцизного збору на рівні 2,00 грн. оптова ціна на лікарські засоби, наприклад корвалол, зросла на 7 % або на 4,5 копійки за 1 флакон. З 1 січня 2004 р. ставку акцизного збору було підвищено до 16 грн. Однак запровадження державою механізму компенсації виробникам лікарських засобів різниці між новою та попередньою ставками акцизу в розмірі 14 грн. дало змогу уникнути значного (до 40–50 %) підвищення цін на спиртомісткі лікарські засоби.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деякими іншими законодавчими актами України з 31 березня 2005 року набула чинності нова ставка акцизного збору в розмірі 17 грн. З урахуванням ПДВ на ставку акцизного збору додаткові витрати виробників лікарських засобів мали б скласти 20,40 грн. на кожному літрі спирту проти 2,40 грн. в попередньому періоді. Слід відмітити, що навіть при повній компенсації ставки акцизного збору на вітчизняних фармвиробників щороку лягає важкий тягар у вигляді збільшення ПДВ при збільшенні самої ставки акцизного збору. З урахуванням компенсації повної ставки акцизу в сумі 17 грн. на кожному літрі спирту у 2005–2006 рр. додаткові витрати на сплату ПДВ на ставку акцизу складали 3,40 грн. За таких умов повна вартість спирту, що використовувався для виробництва лікарських засобів, зросла на 32 % (з 5,28 до 7,00 грн. за 1 літр) при існуючій оптовій ціні 2,40–3,00 грн. (без урахування ПДВ та акцизного збору). Це змусило підприємства галузі підвищити діючі оптові ціни на лікарські засоби в середньому на 2–5 %.

Станом на 1 січня 2007 р. згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати ліцензій та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 17 листопада 2006 р. введено в дію нову ставку акцизного збору в розмірі 18 грн., а з 1 липня 2007 р. почне діяти збільшена ставка акцизного збору — 19 грн. З урахуванням ПДВ на ставку акцизного збору додаткові витрати виробників лікарських засобів становитимуть 21,6 грн., а з 1 липня 2007 р. — 22,8 грн. на кожному літрі спирту проти 2,40 грн. у 2004 році. Але навіть за таких умов у 2007 р. повна вартість спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів, зросте на 23 % порівняно з 2006 роком (з 8,52 грн. за 1 літр у 1-му півріччі 2007 р. до 8,72 грн. за 1 літр у 2-му півріччі 2007 р.) при діючій оптовій ціні 4,10 грн. за літр (без урахування ПДВ та акцизного збору). Це, ймовірно, призведе до стрімкого зростання цін (у середньому на 15–28 %, а на деякі найменування — до 50 % і більше) на лікарські засоби, у виробництві яких застосовується спирт етиловий (наприклад, на корвалол — на 28 копійок за кожний флакон).

«Однак прогнозоване підвищення цін не є вирішенням ситуації, що склалась нині,— зазначає директор Асоціації фармацевтичних виробників України Олена Алексєєва. — Оскільки це передусім негативно позначиться на купівельній спроможності українського споживача, адже в основному ці ліки споживають люди похилого віку, а це переважно малозабезпечені верстви населення. Зважаючи на те, що законодавством європейських країн та практично усіх країн СНД не встановлено будь-яку ставку акцизного збору на спирт етиловий, що використовується у виробництві лікарських засобів (до того ж ці країни не сплачують податки при ввезенні препаратів на територію України), сьогодні ціни на імпортні спиртомісткі лікарські засоби нижчі, ніж на аналогічні вітчизняні. За таких умов вітчизняна фармацевтична продукція стає неконкурентоспроможною на внутрішньому й зовнішньому фармацевтичних ринках, у зв'язку з чим експортний потенціал України в цілому істотно зменшується».

Для того щоб вітчизняні фармвиробники не закладали в собівартість препарату розмір акцизного збору і ПДВ на нього, державою починаючи з 2004 року встановлено механізми компенсації саме акцизного збору для недопущення підвищення оптових цін на лікарські засоби. До сьогоднішнього часу, незважаючи на несвоєчасність, ставка цього акцизу компенсувалась державою. Сьогодні ситуація така: борг держави перед фармвиробниками починаючи з минулого року становить 30 млн гривень. На поточний рік у державному бюджеті закладено для компенсації акцизного збору на спирт етиловий вітчизняним фармвиробникам 40 млн гривень, що є недостатнім, оскільки ці кошти лише покриють борг за минулий рік. Реальна сума, яку необхідно компенсувати, — 135 млн гривень, тобто виділені бюджетом 40 млн гривень становлять 30 % від реальної потреби, що має забезпечити нормальну роботу вітчизняних фармвиробників. Для порівняння: у 2005 і 2006 рр. розмір компенсації становив 63,0 млн грн. і 73,0 млн грн. відповідно.

Крім того, виробництво ліків не стоїть на місці, щороку обсяги виробництва і продажу спиртомістких лікарських засобів зростають у середньому на 26 %, впроваджуються нові лікарські препарати, технологія виробництва яких передбачає використання спирту етилового, збільшуються обсяги експорту препаратів на ринки Росії, Білорусі, Казахстану, де точиться жорстка цінова конкурентна боротьба та ринки мають суттєву цінову еластичність. Тому й видатки з бюджету на компенсування витрат повинні з кожним роком збільшуватись, щоб забезпечити стабільне зростання фармацевтичної галузі України. Натомість спостерігається паралельне зростання самої ставки акцизного збору на спирт етиловий при зменшенні бюджетної програми її компенсації. Станом на середину березня 2007 року Кабінетом Міністрів України ще не затверджено механізм, за яким держава компенсуватиме фармпідприємствам витрати на акцизний збір у 2007 році.

Далі слово взяла генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська. Вона зазначила, що Асоціацією фармацевтичних виробників України проведено значну роботу щодо вирішення ситуації. Зокрема, під час зустрічі 2 вересня 2006 року представників фармацевтичної галузі з першим віце-прем'єр-міністром України М.Я. Азаровим зазначалося, що треба забезпечити належний контроль за цільовим використанням спирту етилового, а компенсацію буде здійснено в повному обсязі, більш того, з боку Кабінету Міністрів України було обіцяно попередню оплату. Також було порушено питання щодо прийняття закону про нульову ставку акцизного збору на спирт, що використовується для виробництва спиртомістких лікарських засобів, і що дозволить вирішити цю проблему. Однак позитивних зрушень у цьому напрямку досі немає.

Натомість державою пропонуються такі механізми для врегулювання ситуації:

— зменшити перелік спиртомістких лікарських засобів, що підлягають компенсації;

— на 2007 р. змінити умови компенсації додаткових витрат виробників лікарських засобів, виключивши із загального обсягу спиртомісткі лікарські засоби, що постачаються на експорт, обмеживши перелік лише споживанням на внутрішньому ринку України (проект відповідної постанови КМУ).

Загалом пропонується скоротити перелік спиртомістких препаратів на 92 % (від 100 найменувань до 16). Однак таке значне зменшення цього переліку, як і обмеження тільки внутрішнім ринком, не вирішить проблеми, а лише погіршить ситуацію і поставить під загрозу існування вітчизняного фармвиробництва.

«Зокрема, особливо будуть потерпати виробники, які мають повний технологічний цикл виробництва фітопрепаратів — від екстракції до кінцевих форм готових лікарських засобів», — зауважив фінансовий директор Корпорації Юрій Ткачук. Для компенсувань витрат на акцизний збір акціонерне товариство «Галичфарм», що входить до складу Корпорації «Артеріум» і на сьогоднішній день є найбільшим вітчизняним виробником фітопрепаратів, для виробництва яких необхідно використовувати спирт етиловий, буде змушене підвищити ціни на деякі препарати, що не увійшли до Переліку (зокрема, фламін, хлорофіліпт, ацелізин, мукалтин), на 40–80 %. Очевидно, що таке підвищення цін лише частково компенсує втрати на внутрішньому ринку, тоді як компенсувати втрати на зовнішньому ринку практично неможливо.

Така ситуація негативно позначиться і на інвестиційних планах кожної компанії. Наприклад, у минулому році на базі акціонерного товариства «Галичфарм» вирішено реконструювати, а фактично побудувати нове фітохімічне виробництво. Враховуючи ситуацію, яка склалася, усі бізнес-плани, що стосуються цього інвестиційного проекту, будуть ретельно переглянуті. На даний момент вже проводиться така робота, однак існують певні сумніви стосовно економічної доцільності та окупності в майбутньому цього проекту. Усе це негативно впливає на розвиток вітчизняного виробництва, на плани щодо його приведення до світових норм і стандартів якості, на доступність лікарських засобів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку та на експортний потенціал українських виробників загалом, оскільки це безпосередньо впливає на розвиток бізнесу України.

Доповідачі висловили сподівання, що спільними зусиллями держави і Асоціації фармацевтичних виробників України зазначена проблема буде назавжди вирішена, стане уроком для кожного і не буде наріжним каменем у справі розвитку українського фармацевтичного виробництва. Уже сьогодні ситуація з компенсацією додаткових витрат, пов'язаних із зміною ставки акцизного збору на спирт етиловий, набула характеру виникнення штучних дій проти вітчизняних виробників лікарських засобів. Замість реальних кроків щодо вирішення вкрай важливої та нагальної проблеми, що ставить під загрозу саму можливість функціонування фармацевтичних виробництв України у 2007 році, органами виконавчої влади піднімаються незрозумілі питання, зокрема, у частині сплати акцизного збору за спирт, використаний для випуску експортної продукції, тоді як приймаються спеціальні програми державної підтримки, спрямованої на покращення експортного потенціалу держави. Таким чином унеможливлюється не тільки подальший розвиток вітчизняного фармвиробництва, а й ставиться під загрозу його існування.

З метою реалізації конституційного права громадян України на охорону здоров'я і медичну допомогу, недопущення погіршення ситуації з забезпеченням населення та закладів охорони здоров'я життєво необхідними лікарськими засобами, що містять спирт етиловий, а також з метою підтримки стабільної виробничо-фінансової діяльності фармацевтичних підприємств України та забезпечення належної зайнятості й своєчасної виплати в повному обсязі заробітної плати працівникам, Асоціація фармацевтичних виробників України пропонує наступне:

1. Збільшити розмір видатків Державного бюджету на 2007 р., спрямованих на компенсацію додаткових витрат фармацевтичних виробників на сплату акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, до 135 млн гривень шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

2. Прискорити підготовку проекту і прийняття постанови Кабінету Міністрів України про подовження дії на 2007 р. постанови КМУ від 13.03.2006 р. № 275 з повним переліком лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий.

3. З метою припинення дії недосконалого механізму компенсації акцизного збору і приведення діючого законодавства до світових норм до кінця 2007 р. запровадити нульову ставку акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої».

Підготувала Галина Бут,
«Новини медицини та фармації»



Back to issue