Газета «Новости медицины и фармации» 9(213) 2007

Оптимальне харчування та раціональне вигодовування дітей першого року життя відноситься до найбільш важливих факторів, що визначають здоров'я, фізичний і психічний розвиток дитини. Раціональні принципи та методи годування дозволяють попередити порушення харчування й проблеми, які пов'язані з цим. У дітей, яких годують невідповідно до їх фізіологічних потреб, відмічають збільшену частоту та ступінь важкості кишкових та інших інфекцій, вони мають збільшений ризик передчасної смерті. Усе більше накопичується даних, які підтверджують тезу, що харчування грудних дітей має довготривалі наслідки для здоров'я і відіграє суттєву роль у попередженні розвитку ряду хронічних неінфекційних захворювань у дорослих, впливає на функціонування фізіологічних систем дитини в майбутньому. Крім того, з нестачею харчових елементів або їх некоректним надходженням при вигодовуванні немодифікованим коров'ячим молоком пов'язані затримка психомоторного розвитку та зменшення пізнавальної функції, порушення формування імунної відповіді й розвиток алергічних реакцій, реалізація генетичного потенціалу, морфологічного і функціонального розвитку дитини, зміни структур клітинних мембран і рецепторів різноманітних клітин, формування патологічного біоценозу кишок.

Оптимальним харчуванням для дітей першого року життя є грудне вигодовування. Відмічаючи суттєве покращання ситуації з грудним вигодовуванням в Україні завдяки цілеспрямованим заходам вчених, медиків і організаторів охорони здоров'я, слід звертати значну увагу на оптимальні принципи штучного вигодовування, на якому ще знаходиться значний відсоток дітей першого року життя.

Одним з важливих моментів адекватного харчування є формування імунної відповіді дитини, що закладає основу нормального розвитку дитячого організму в майбутньому.

Уперше термін «імунне харчування» (immunonutrition) був використаний у роботі J. Daly в 1992 році, присвяченій метаболічним та імунологічним аспектам ентерального харчування, збагаченого аргініном, нуклеїновими кислотами і ω-6 жирними кислотами у післяопераційних хворих. Пізніше було з'ясовано, що на фоні застосування різного харчування спостерігається зміна фагоцитозу та бактерицидної активності нейтрофілів, загальної кількості нейтрофілів, лімфоцитів, активованих Т-лімфоцитів, НК-клітин, імуноглобулінів A, M, G та продукції γ-інтерферону.

Імунології харчування приділяється все більша увага в усьому світі, харчова іммунологія — це нова перспективна наука, про актуальність якої свідчить невпинно зростаюча кількість наукових публікацій з цього питання.

Щодо вигодовування дітей першого року життя, то з позицій імунного харчування припускають, що:

— Немодифіковане молоко кожного біологічного виду має свою чітку й унікальну біологічну особливість і специфічність.

— На тривалість життя людини певною мірою впливає тривалість грудного вигодовування на першому році життя.

— Сила та якість імунної відповіді дитини та дорослої людини залежить від типу й характеру харчування дитини 1-го року життя.

— Алергічні хвороби дітей і дорослих мають прямий зв'язок з характером харчуванням дитини на 1-му році життя і споживанням немодифікованого коров'ячого молока в цей період.

— Дисбактеріоз кишок, що формується в дитини першого року життя під впливом неадекватного харчування, залишається відносно стабільним у майбутньому й має істотний вплив на здоров'я дитини та дорослого.

Єдиним оптимальним природним регулятором цих процесів виступає материнське молоко. На сьогоднішній день відомі різноманітні імуноактивні компоненти грудного молока, що за своєю дією можна віднести до 4 груп. Перша група представлена антимікробними факторами та компонентами: імуноглобуліни (sІgA, SІgG, SІgM), лактоферини, лізоцим, лактопероксидаза, нуклеотиди, різноманітні антитіла, k-казеїн, α-лактальбумін, гаптокорин, муцини, лактадгерини, вільний секреторний компонент, олігосахариди та пребіотики, жирні кислоти, материнські лейкоцити й цитокіни, sCD14, комплемент, β-дефензиви, Toll-подібні рецептори, біфідусфактор. Друга група компонентів грудного молока забезпечує імунологічну толерантність — цитокіни IL-10 та TGF_β, антиідіотипічні антитіла. До третьої групи належать речовини, що забезпечують нормальний розвиток імунних реакцій. До них відносять макрофаги, нейтрофіли, лімфоцити, цитокіни, фактори росту, молочні пептиди, гормони, довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти, нуклеотиди, молекули адгезії. До четвертої групи відносять речовини з протизапальною дією, а саме: цитокіни IL-10 та TGF_β, IL-1-рецептор-антагоніст TNF-α, IL-6-рецептори, sCD14, молекули адгезії, довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти, гормони, фактори росту, остеопротегерин, лактоферин тощо. І це ще далеко не повний перелік імуноактивних компонентів грудного молока!

Загалом на сьогоднішній день імунну систему розглядають як динамічний орган, що потребує постійного синтезу нових молекул і перебуває в стані постійної диференціації. Неякісне харчування, дефіцит окремих харчових компонентів призводять до її ушкодження, викликаючи кількісні та якісні зміни в імунній відповіді дитини.

Усе частіше імунну систему розглядають з позицій ендогенної системи харчування. Одною з основних функцій імунної системи є деградація високомолекулярних органічних сполук до первинних біомолекул — амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, ліпідів, нуклеїнових кислот та забезпечення найбільш повної й ефективної реутилізації харчових речовин, що з'являються в організмі в процесі його життєдіяльності. До таких речовин відносяться: клітини, що загинули, та продукти їх розпаду, не повністю перетравлені продукти харчування, мікроорганізми.

З цих позицій можна визначити, що єдина система харчування клітин організму включає в себе 3 підсистеми: екзогенну травну систему, імунну систему та внутришньоклітинну систему деградації. Для їх узгодження як сигнальні молекули використовуються: молекули імуноглобулінів (Ig), молекули головного комплексу гістосумісності та молекули теплового шоку (Hsp).

Імунна система шлунка та кишок отримала назву лімфоїдної тканини, асоційованої з шлунком і кишечником (GALT — gut associated lymphoid tissue), розміщеної вздовж поверхні шлунка та кишок (у власній пластинці), що включає ізольовані та згруповані лімфоїдні фолікули (пейєрові бляшки), лімфоїдну тканину червоподібного відростка, мигдалини та мезентеріальні лімфатичні вузли. За останніми даними, 60–70 % імунних клітин організму дитини знаходиться саме в шлунково-кишковому тракті.

На сьогоднішній день уже немає сумнівів у недоцільності використання немодифікованого коров'ячого молока у вигодовуванні дітей першого року життя. Так, у ряді досліджень було доведено, що в таких дітей істотно збільшується частота проявів атопічного дерматиту, кропив'янки та харчової алергії порівняно з грудним вигодовуванням і вигодовуванням гіпоалергенними сумішами.

Максимальна адаптація сумішей до природного молока матері та індивідуальних фізіологічних потреб дитини лежить в основі сучасної концепції виробника дитячого харчування «Нутриція». З цією метою науково-дослідним центром компанії були розроблені принципово нові суміші, які містять унікальні пребіотичні волокна, частково гідролізований білок, модифікований жировий компонент, що забезпечує імуномоделюючий ефект сумішей, максимально наближений (на сьогоднішній день) до ефекту природного вигодовування.

Що ж відрізняє суміші серії Нутрилон від інших високоадаптованих сумішей?

По-перше, суміші серії Нутрилон (Нутрилон 1, 2, 3, Нутрилон Комфорт 1, 2, Нутрилон Гіпоалергенний 1, 2) містять олігосахариди (ОС), що забезпечують сприятливі умови для колонізації кишок дитини флорою, яка є фізіологічною для певного віку дитини та забезпечує адекватне травлення нутрієнтів і високі адаптативні можливості дитини.

Протягом останніх років було описано понад 90 ОС. Найбільші концентрації ОС визначені в молозиві (20 г/л), проте навіть у зрілому жіночому молоці концентрація олігосахаридів доходить до 13 г/л. Було доведено, що олігосахариди забезпечують захист, виступаючи як розчинні ліганди патогенних бактерій, захищаючи епітелій кишок від прилипання бактерій, колонізації й ураження.

Проведені дослідження довели, що ОС є стійкими до дії амілази, глікозидаз та інших ферментів шлунка й верхніх відділів тонких кишок, незважаючи на значний гідролізуючий потенціал травного каналу. Саме стійкість ОС до розщеплення є передумовою того, що більша їх частина досягає товстих кишок, де вони виконують роль харчового середовища для бактеріального метаболізму, забезпечуючи домінуючий розвиток біфідобактерій. Це пояснює, чому кишки більшості дітей, які вигодовуються грудним молоком, переважно заселені корисними біфідобактеріями.

Важливе відкриття ролі ОС у підтриманні біоценозу кишок лягло в основу десятирічних досліджень ефектів олігосахаридів (пребіотичних волокон) грудного молока вченими наукового центру Numico Research (науково-дослідний центр, що приймає участь у розробці стандартів харчування). Кінцевим результатом досліджень була розробка принципово нового пребіотика — суміші олігосахаридів, на основі якої був створений принципово новий клас високоадаптованих сумішей серії Нутрилон.

Головна мета додавання пребіотика до суміші — наблизитися до функціональної користі, яку дає грудне молоко дитині. Суміші серії Нутрилон функціонально імітують дію материнського молока, маючи подібний біфідогенний ефект, що й грудне молоко. Суміш олігосахаридів, розроблена науковим центром Numico Recerch, складається з галактоолігосахариду (GOS) і фруктоолігосахариду (FOS) у співвідношенні 9 : 1.

Через особливості своєї хімічної структури у FOS і GOS існує стійкість до дії людських ензимів, вони кислотно стабільні при pH 1–5, не гідролізуються лактозою і ферментами дванадцятипалої кишки. Отже, вони досягають товстих кишок у незміненому стані й діють як пребіотик.

Біфідогенний ефект кожного компонента пребіотика — GOS і FOS був підтверджений in vitro і in vivo. На підставі досліджень провідною формулою була обрана концентрація олігосахаридів в сумішах 0,8 г/100 мл. Вона забезпечує оптимальний біфідогенний ефект, подібний до дії олігосахаридів грудного молока.

На підставі проведених досліджень було визначено, що олігосахариди:

— змінюють структуру та функцію кишечника, модифікують вироблення гормонів ШКТ;

— модулюють тип і функцію клітин різних областей GALT, змінюють співвідношення (CD4+ та CD8+);

— істотно покращують реакцію на мітогени в Т-клітинних ділянках тканин (брижові лімфовузли, внутришньоепітеліальні лімфоцити) та в ділянках, що включають функцію В-клітин (lamina propria, пейєрові бляшки);

— змінюють активність NK в периферичній крові;

— впливають на стан лімфатичного апарату кишок, кількість sIgA, збільшують кількість пейєрових бляшок та активність цитокінів, кількість лейкоцитів та лімфоцитів в таких тканинах, як селезінка, кров, слизова оболонка ШКТ.

У результаті їх застосування зменшується кількість дітей на штучному вигодовуванні з проявами алергії і атопії, діти рідше хворіють на інфекційні (шлунково-кишкові та респіраторні) захворювання.

Отже, для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, була розроблена нова концепція дитячого харчування з використанням сумішей із додаванням пребіотиків (суміші олігосахаридів), що мають біфідогенні та імуномоделюючі властивості.

Оптимальним харчуванням для дітей першого року життя є грудне вигодовування. Якщо немає можливості забезпечити дитині природне вигодовування, то дитина першого року життя повинна, за рекомендаціями ESPGHAN, вигодовуватися сумішшю, що забезпечує дітям такі ж показники розвитку та метаболічного профілю, імуномодулюючу активність, як у дітей на природному вигодовуванні.