Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" Аллергология и иммунология (322) 2010 (тематический номер)

Back to issue

Гіперчутливість до мікроміцетів у практиці алергологів та імунологів

Authors: О.Б. Бондарчук, І.В. Корицька, А.Є. Богомолов. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

print version

Гіперчутливість до грибів-мікроміцетів є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини [1, 6]. Показники частоти сенсибілізації до мікроміцетів знаходяться в широких межах: від 2 до 60 %, залежності від виду гриба та приналежності пацієнта до групи ризику розвитку мікогенної алергії [3, 8]. Літературні джерела свідчать, що у 15 % дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) та алергічний риніт, виявляється підвищена чутливість до алергенів цвілевих грибів. 20–30 % алергічного риніту (АР) й атопічної бронхіальної астми в Європі мають грибкову етіологію; 50–80 % хворих на БА в країнах Американського континенту реагують на алергени грибів [6–8]. Відомо, що сенсибілізація до них зустрічається частіше в осіб, які страждають від більш серйозних респіраторних захворювань і які мають підвищену чутливість до більшого числа алергенів [2, 4]. Сьогодні доведено зв''язок грибкової інфекції з порушеннями функції імунної системи. Індукція того чи іншого типу алергічної реакції визначається початковим її станом та особливостями потрапляння алергену в організм людини [1, 9, 10]. Гіперчутливі реакції до грибів можуть розвиватися за I, III та IV типами алергічних реакцій (H.G.H. Gell и R.R.A. Coombs, 1975) [4, 11]. Тому вивчення впливу багатьох видів грибів на організм людини є значною проблемою і потребує спеціальних досліджень.

Мета дослідження: 1) вивчити частоту гіперчутливих реакцій до алергенів цвілевих грибів Alternaria alternatа, Aspergillus мікст, Cladosporium, Chrysonilia sitophila, Penicillium sp., Botrytis cinerea у хворих на алергічний риніт та бронхіальну астму методом шкірного тестування (реєстрація негайної реакції на внутрішньошкірну пробу); 2) визначити функціональну здатність Т-ланки імунітету методом шкірного тестування (реєстрація сповільненої реакції на внутрішньошкірну пробу) з алергенами цвілевих грибів у хворих на легеневий туберкульоз.

 

Матеріали і методи дослідження

У першому дослідженні брали участь 35 хворих на АР із середньотяжким перебігом та 26 хворих на алергічну БА з персистуючим легким перебігом, у другому дослідженні — 50 хворих на різні форми легеневого туберкульозу. Середній вік хворих становив 35,0 ± 2,4 року. Контрольну групу становили здорові добровольці — 17 осіб. Внутрішньошкірна проба проводилася цвілевими алергенами виробництва ТОВ «Імунолог» (Вінниця). Оцінка шкірної проби здійснювалася через 20 хвилин (І тип алергічних реакцій) та через 24–48 годин (IV тип алергічних реакций). Отримані результати оброблено за стандартними статистичними методами.

 

Результати

Сенсибілізація (I тип) до цвілевих алергенів у хворих на АР та БА становила 58,7 і 71,3 % відповідно. Найбільш частою вона була до грибів роду Alternaria alternata (33,5 і 34,6 %), Aspergillus (25,6 і 22,1 %), Cladosporium (17,3 і 19,3 %), Penicillium (10,4 і 11,5 %), Chrysonilia sitophila (7,9 і 9,4 %) відповідно (рис. 1).

 

У хворих на легеневий туберкульоз різних клінічних форм (вогнищевий, інфільтративний, дисемінований, фіброзно-кавернозний) — підгрупа А (вперше виявлений), B (рецидиви), C (хронічний) середня кількість позитивних реакцій підвищеної чутливості сповільненого типу (IV тип) залежно від його форми коливалася в межах від 2,84 до 0,57 на одну людину і була істотно зниженою порівняно зі здоровими щодо туберкульозу особами (середня кількість становила 6,2).Особливо це стосувалося хворих на хронічні форми легеневого туберкульозу (середнє число 0,57) (рис. 2).

Найбільш інформативними як маркери Т-ланки імунітету виявилися алергени грибів Alternaria sp., Penicillium sp., Chrysonilia sitophila.

За результатами дослідження, комплексна оцінка всіх застосованих алергенів як мітогенів є більш інформативною.

 

Висновки

Цвілеві алергени, що виробляються українським підприємством «Імунолог» (Вінниця), можуть використовуватися для діагностики гіперчутливих реакцій I та IV типів (H.G.H. Gell и R.R.A. Coombs) та як маркери недостатності клітинного імунітету.


Bibliography

1. Богомолов А.Є., Пухлик Б.М. Вітчизняні мітогени у діагностиці вторинного імунодефіциту у хворих на туберкульоз // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 33-36.

2. Бондарчук О.Б. Грибкова інфекція дихальних шляхів і проблеми її лікування // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — № 3/1. — 2008. — С. 119.

3. Желтикова Т.М., Петрова-Никитина А.Д., Антропова А.Б. Клещи домашней пыли и плесневые грибы — источник бытовых аллергенов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и микробиологии. — 2001. — № 6. — С. 94-99.

4. Лебедева Т.Н., Соболев А.В., Игнатьева С.М. с соавт. Циркулирующие иммунные комплексы у больных с атопией и гиперсенсибилизацией к Candida albican // Проблемы мед. микологии. — 2003. — Т. 5, № 2. — С. 36.

5. Лебедева Т.Н. Патогенез аллергии к candida species (обзор) // Проблемы мед. микологии. — 2004. — № 1. — С. 12-17.

6. Нєдєльська С.М., Бессікало Т.Г., Кузнєцова О.Д. Поширеність та деякі клінічні особливості грибкової алергії у дітей — мешканців м. Запоріжжя // Астма та алергія. Науково-практичний журнал. — 2006. — № 3/4. — С. 51-54.

7. Соболев А.В., Васильева Н.В. Микогенная аллергия (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение и профилактика) // Аллергология. Частная аллергология / Под ред. Г.Б. Федосеева. — СПб.: Нордмедиздат, 2001. — Т. 2. — С. 200-211.

8. Akiyama K. The role of fungal allergy in bronchial asthma // Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi. — 2000. — Vol. 41, № 3. — P. 149-55.

9. Lebedeva T.N., Ignatieva S.M., Minina S.V., and oths. Peculiarities of humoral immunity in patients with candidosis // 8th congress of the European Confederation of Medical Mycology. — Budapest, 25-27 August, 2002. — P. 34.

10. Little C.H., Georgiou G.M., Marceglia A., and oths. Measurement of T-cell-derived antigen binding molecules and immunoglobulin G specific to Candida albicans mannan in sera of patients with recurrent vulvovaginal candidiasis // Infect. Immun. — 2000. — Vol. 68, № 7. — P. 3840-3847.

11. Nittner-Marszalska M., Wojcicka-Kustrzeba I., Bogacka E., and oths. Skin prick test response to enzyme enolase of the baker''s yeast (Saccharomyces cerevisiae) in diagnosis of respiratory allergy // Med. Sci. Monit. — 2001. — Vol. 7, № 1. — P. 121-4. 


Back to issue