Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" Дерматология (319) 2010 (тематический номер)

Back to issue

Церебральна гемодинаміка та мікроциркуляція шкіри у хворих на вогнищеву алопецію та їх корекція

Authors: Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

print version

Вступ

З урахуванням поширеності вогнищевої алопеції (ВА) і того факту, що останнім часом відзначається тенденція до збільшення числа хворих на даний дерматоз, особливо серед осіб молодого віку та дітей, актуальним питанням є більш глибоке вивчення механізмів патогенезу захворювання з метою розробки нових методів терапії. Важлива проблема — зростання числа тяжких форм дерматозу (субтотальна і тотальна), що досить часто є резистентними до різних методів терапії, та збільшення частоти рецидивів захворювання [16]. Щодо патогенезу вогнищевої алопеції існують численні теорії, проводяться дослідження з метою глибшого вивчення механізмів розвитку захворювання, однак, незважаючи на досягнутий прогрес, питання патогенезу, перебігу та лікування дерматозу досі остаточно не з''ясовані.

За даними деяких досліджень, у хворих на вогнищеву алопецію виявляють зниження артеріального кровонаповнення та еластичності судинної стінки, підвищення периферичного судинного опору, виражену гіпотонію церебральних судин, уповільнення венозного відтоку, зменшення кровонаповнення тканин волосистої частини голови [4, 13, 15]. Зменшення припливу артеріальної крові до мозку поряд із порушенням артеріального відтоку з порожнини черепа призводить до порушення мікроциркуляції та гіперемії паренхіми мозку, що викликає явища застійної гіпоксії, зниження споживання кисню нервовими структурами і порушення метаболізму мозку, що, в свою чергу, призводить до розладу регуляторних механізмів ЦНС і може бути патологічною ланкою ВА. У волосяну луковицю вдається з''єднувальна тканина з гемокапілярами — це волосяний (дермальний) сосочок. Волосяний фолікул багатий на кровоносні судини, які доходять до волосяного сосочка та сприяють живленню волосяної матриці. Для адекватного забезпечення фолікула, що росте, в кожній фазі росту повинна створюватись нова поширена сітка судин [3, 12, 19]. Процеси порушення мікроциркуляції шкіри та зміни гемо-стазу, супроводжуючи один одного, призводять до глибоких порушень трофіки тканин волосистої частини голови та волосяного фолікула, транскапілярного обміну кисню за рахунок периваскулярного набряку, що й спричинює порушення росту волосся, а в подальшому —його випадіння [7, 14, 20].

Метою нашої роботи було доскональне вивчення гемодинамічних та мікроциркуляторних порушень у хворих на ВА, що дозволило б запропонувати такий метод терапії, який виявляв би значний вплив на дані системи і при цьому мав мінімум побічних ефектів, а також був можливий у застосуванні в комплексній терапії як з фармакологічними препаратами, так і з фізіотерапевтичними методами.

 

Матеріали і методи

Ми обстежили 106 хворих на вогнищеву алопецію, з них 28 чоловіків (26,41 %), 47 (44,34 %) жінок віком від 25 до 67 років та 31 (29,24 %) дитина віком від 7 до 17 років. Хворі були розподілені на дві групи залежно від тяжкості захворювання: до першої групи увійшли 71 пацієнт із вогнищевою формою алопеції, до другої — 35 хворих із субтотальною та тотальною формами. Давність захворювання варіювала від 1,5 міс. до 9 років. Контрольну групу становили 35 пацієнтів без вогнищ облисіння та без клінічних й інструментальних ознак мікроциркуляторних порушень.

Показники церебральної гемодинаміки наших хворих оцінювали за допомогою транскраніальної ультразвукової допплерографії (ТКУЗДГ) судин головного мозку та реоенцефалографії (РЕГ). Вивчали гемодинаміку по внутрішній та зовнішній сонних артеріях, середньо-мозковій артерії; за допомогою РЕГ досліджували пульсове кровонаповнення судин головного мозку, тонус та пружно-еластичні властивості судин, стан венозного відтоку.

З метою вивчення стану мікроциркуляції шкіри використовували прямий метод дослідження мікроциркуляторного русла (МЦР) — комп''ютерну вітальну капіляроскопію МЦР нігтьового ложа, яка дає можливість безпосередньо спостерігати за мікросудинами та вивчати всі ланцюги мікроциркуляторної одиниці, що складається з артеріол, прекапілярів, капілярів, посткапілярів, і вену [17].

Під час дослідження визначали характеристики гемодинаміки в мікросудинах, структурні характеристики мікросудин, бар''єрну функцію капілярної стінки. Акупунктурну діагностику за Накатані використовували для оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи, підбору акупунктурних точок та контролю ефективності даного лікування [1, 5, 10].

 

Результати досліджень

За допомогою ТКУЗДГ судин головного мозку визначалось: зниження лінійної швидкості кровотоку по внутрішній та зовнішній сонних артеріях — у 34 хворих першої групи та в 17 хворих другої групи; по середньо-мозковій артерії — у 32 хворих першої групи та в 15 хворих другої групи. Дані РЕГ свідчать: про порушення пружно-еластичних властивостей судин — у 56 хворих першої групи та в 25 хворих другої групи; зниження пульсового кровонаповнення судин головного мозку — у 62 хворих першої групи та в 28 хворих другої; уповільнення венозного відтоку — у 59 хворих першої групи та в 26 хворих другої групи. За результатами проведення комп''ютерної вітальної капіляроскопії нігтьового ложа виявлено: нерівномірність діаметрів артерій та вен — у 63 хворих першої групи та в 32 хворих другої групи; розширення венул — у 49 хворих першої групи та в 29 хворих другої групи; наявність звивистих та перекручених капілярів — у 47 хворих першої групи та в 35 хворих другої групи.

Гемодинамічні порушення в мікросудинах виражались: дефіцитом кровонаповнення капілярів — у 61 хворого першої групи та 27 хворих другої групи; зниженням швидкості капілярного кровотоку — у 59 хворих першої групи та в усіх обстежуваних пацієнтів другої групи; сладж-феноменом — у 49 хворих першої групи та в 29 хворих другої групи. З боку показників бар''єрної функції ми виявили: підвищення оптичної щільності агрегатів у півтора, а в деяких випадках — у два рази; різного ступеня вираженості периваскулярний набряк; розлад мікроциркуляції проявлявся в більшості випадків застійною формою; венозної недостатності не виявлено. З урахуванням вираженості порушень церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції, а також їх значимості в патогенезі ВА в комплексну терапію хворих на ВА доцільно включити метод, який впливає на вказані ланки патогенезу захворювання. Засновуючись на цьому, ми включили до комплексного лікування хворих на ВА метод рефлексотерапії. Привілеями даного методу є відсутність побічних реакцій, особливо алергічних, можливість застосування як монотерапії, так і разом з фармакологічними препаратами, технічна простота і висока ефективність. Існує багато видів акупунктурного лікування: механо-, термо-, кріо-, електро-, магніто-, лазеро-, соно-, фармапунктура. Для терапії наших хворих ми обрали методи голко- та лазеропунктури. Є спостереження, на основі яких будується капілярна теорія, згідно з якою дія акупунктури веде до рефлекторної зміни капілярного кровотоку, і якщо він порушений, — до його нормалізації, що сприяє поліпшенню обміну, в тому числі газообміну, між кров''ю та тканинами, а в нашому випадку — до поліпшення трофіки волосяного фолікула та росту волосся [1, 10]. Низькоенергетичне лазерне випромінювання (НЕЛВ) — це штучно отриманий фізичний фактор інформаційно-енергетичної природи, обумовлений квантовим і польовим впливом на опромінюваний субстрат. НЕЛВ стимулює обмінні та регенеративні процеси: збільшується постачання тканин киснем, поліпшується мікроциркуляція, підвищується активність ферментів енергетичного обміну. Це проявляється збільшенням вмісту в них РНК та глікогену, кількості фібробластичних і макрофагальних елементів, посиленням колагенізації тканин, підвищенням мітотичної активності клітин базального шару епідермісу. Найбільш чутливою виявилася шкіра в ділянці ТА. При впливі на ТА лазерним випромінюванням у цих ділянках шкіри виявляють більш виражене, ніж в інших ділянках, підвищення вмісту глікогену, кількості тканинних базофілів, що секретують біологічно активні речовини, ДНК, РНК у клітинах епідермісу [2, 5, 8]. Після первинного обстеження хворі на ВА були окремо в своїх групах розподілені на основні групи та групи порівняння. Хворі з групи порівняння отримували комплексну стандартну терапію, що включала місцеву та системну терапію. Хворі з основної групи на фоні стандартної терапії проходили курс акупунктурного лікування. Діяли як на локальні, так і на віддалені точки. Локальні точки добирались для кожного пацієнта індивідуально, а з віддалених, засновуючись на літературних даних, було обрано такі: RP (IV) 6, RP (IV) 9, VB (XI) 39, E (III) 36, GI (II) 4, PC 29, T (XIII) 14, V (VII) 13, V (VII) 43, V (VII) 23, V (VII) 25, C (V) 1, C (V) 3, GI (II) 11. Курс лікування становив 10–14 сеансів. Під час однієї процедури впливали на 12–18 ТА. Усім пацієнтам проведено по три курси голко- та лазеропунктури [8, 10]. Після лікування було з''ясовано, що комплексна стандартна терапія хворих на ВА суттєво не впливала на показники церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри. Під впливом стандартної терапії в групах порівняння хворих на ВА значних змін вищевказаних показників досягнуто не було. Ці дані можуть свідчити про стійке порушення показників церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри в хворих на даний дерматоз і про їх резистентність до стандартного лікування, що є поганою прогностичною ознакою щодо успішності терапії, тривалості періоду ремісії й може спричинювати нові рецидиви захворювання. У хворих з основної групи на фоні застосування стандартної терапії в поєднанні з методом акупунктури відзначалась нормалізація показників церебральної гемодинаміки — лінійної швидкості кровотоку по вищевказаних артеріях, пружно-еластичних властивостей судин, пульсового кровонаповнення судин головного мозку, венозного відтоку. Результати показників гемомікроциркуляції шкіри порівняно з рівнем до лікування також наближались до групи контролю.

 

Висновки

У хворих на субтотальну та тотальну форми алопеції виявлено суттєві зміни церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри. На фоні проведеної стандартної терапії значимих змін показників церебральної гемодинаміки не відзначалось. На показники мікроциркуляції стандартна терапія практично не впливає, тоді як застосування методу рефлексотерапії (3 курси з інтервалом від 2 тижнів до 1–1,5 міс.) у комплексному лікуванні хворих досить ефективно корегує зазначені зміни, нормалізуючи показники гемодинаміки в мікросудинах та бар''єрну функцію капілярної стінки. Застосування методу рефлексотерапії нормалізує показники церебральної гемодинаміки. 


Bibliography

1. Ахмеров Н.У. Механизмы лечебных эффектов восточной акупунктуры. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1991. — 304 с.

2. Безлепкина Н.А. Молекулярно-мембранные механизмы воздействия низкоинтенсивного лазерного излучения на биообъекты // Мат-лы ХIV Международ. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». — Харьков, 2000. — С. 6-7.

3. Брагуца Е.В., Гончарова Л.Е. Микрогемодинамические нарушения у больных алопецией // Торсуевские чтения: Сб. науч.-практ. статей. — Донецк, 1999. — С. 34-36.

4. Брагуца О.В. Роль порушень церебральної гемодинаміки в патогенезі алопеції та корекція виявлених змін із застосуванням квантової гемотерапії та системних поліензимів: Автореф. дис… канд. мед. наук. — Харків, 2000. — 19 с.

5. Брискин Б.С., Поцонский А.К., Алиев И.М. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на метаболические и репаративные процессы в организме // Клин. медицина. — 1996. — № 1. — С. 54-55.

6. Бобейко Ю.С. Современные тенденции в лечении больных с очаговой алопецией // Дерматологія та венерологія. — 2003. — № 1. — С. 11-13.

7. Буянова О.В., Александрук О.Д., Гриню С.М., Хімейчук Л.О. Мікроциркуляторне русло шкіри людини в онтогенезі та при хронічних дерматозах // Галицький лікарський вісник. — 2003. — № 2. — С. 34-36.

8. Габинский Я.Л., Яковлева С.В. Информационная технология применения лазеротерапии // Мат-лы ХІV Международ. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». — Харьков, 2001. — С. 23.

9. Лущик У.Б. Слепой допплер для клинических интеллектуалов. — Киев, 2003. — Т. 1. — 204 с.

10. Мачерет Е.А., Коркушко А.О. Основы электро- и акупунктуры. — Киев: Здоровье, 1993.

11. Мошкалова И.А., Михеев Г.Н. Тактика ведения больных с круговидным облысением // Сб. статей НПО врачей-косметологов. — Донецк, 2001. — С. 90.

12. Проценко Т.В., Брагуца Е.В. Особенности влияния экзо- и эндогенных факторов на рост волосяного фолликула и их роль в патогенезе алопеции // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. — 1999. — № 2. — С. 50-53.

13. Проценко Т.В., Брагуца Е.В. Роль церебральной гемодинамики в патогенезе алопеции // Сучасні питання дерматокосметології: Тези доп. І Націонал. конгресу дерматологів та косметологів. — Донецьк, 2000. — С. 28.

14. Саган О.В. Структурно-функціональні особливості ланок мікроциркуляторного русла і тканинних базофілів шкіри після дії загальної глибокої гіпотермії // Галицький лікарський вісник. — 2003. — № 2. — С. 177-179.

15. Самсонов В.А., Меркулова Л.И., Фомкина И.Г., Мягкова М.А. Терапия больных очаговой алопецией с учетом реологических и коагулогических показателей крови // Вестн. дерматологии и венерологии. — 2000. — № 3. — С. 76-77.

16. Тихоновская И.В. Клиническая, патоморфологическая характеристика гнездной алопеции и новый метод лечения тяжелых форм заболевания // Трихологический ежегодник. — 2004. — № 1. — С. 16-17.

17. Хугаева В.К., Ардасенов А.В., Ткаченко С.Б., Потекаев Н.Н. Методы прижизненного изучения микроциркуляции кожи // Экспериментальная и клиническая дерматокосметология. — 2003. — № 1. — С. 8-16.

18. Cipriani R., Procidano M., Saltarin P., Girolami A., Peserico A. Haemorheological parameters in alopecia areata // Folia Haematol. Int. Mag. Klin. Morphol. Blutforsch. — 1985. — № 112(6). — Р. 859-863.

19. Epstein P., Cotsarelis G. The biologi of hair follicles // N. Engl. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — Р. 491-497.

20. Erni D., Sakai H., Banic A., Tschopp H.M., Intaglietta M. Quantitative assessment of microhemodynamics in ischemic scin flap tissue by intravital microscopy // Ann. Plast. Surg. — Vol. 6(10) — Р. 405-415.

21. Ihm C.W., Hong S.S., Mun J.H., Kim H.U. Histopathological pictures of the initial changes of the hair bulbs in alopecia areata // Am. J. Dermatopathol. — 2004. — Vol. 26(3). — Р. 249-253.


Back to issue