Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 5(311) 2010

Back to issue

Ефективність цефалоспоринів І-го покоління у педіатричній практиці


Summary

Захворювання органів дихання посідають вагоме місце в структурі захворюваності та смертності дитячого населення. Інфекції верхніх дихальних шляхів є найбільш частими захворюваннями дітей і складають близько 80–90 % всіх інфекцій дихальних шляхів. Саме тому тема діагностики та лікування інфекційних захворювань органів дихання є однією з найбільш обговорюваних на наукових конференціях та семінарах. У рамках XI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії», присвяченої пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідєльнікова, яка відбулася 17–18 грудня 2009 р. в Запоріжжі, цьому питанню теж було присвячено багато уваги.

Завідувач кафедри педіатрії № 3 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Юрій Володимирович Марушко представив результати багатоцентрового дослідження ефективності цефалоспоринів І покоління в педіатричній практиці.

Інфекції горла та глотки відносяться до захворювань, що є частою причиною звернень до педіатра та лікаря загальної практики. Повторні захворювання часто мають вірусно-бактеріальну природу.

Для лікування негоспітальних інфекцій дихальних шляхів за показаннями використовують напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини І та ІІ поколінь, макроліди.

Згідно з Протоколом лікування гострого бронхиту в дітей (Наказ МОЗ України від 13.01.2005 р. № 18), показаннями до антибактеріальної терапії є:
— вік дитини — перші 6 місяців життя;
— важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз);
— наявність несприятливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія);
— наявність активних вогнищ інфекції (тонзиліт, отит, інш.);
— підозра на бактеріальну інфекцію (лихоманка, температура 39,0 °С, в''ялість, відмова від їжі, яскраві симптоми інтоксикації, наявність задишки, асиметрія хрипів, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ).

У комплексі з антибактеріальними препаратами призначається симптоматична терапія:
— відхаркувальні й муколітичні препарати;
— противокашльові препарати при нав''язливому, малопродуктивному сухому кашлі;
— антигістамінні препарати (дітям з алергічними проявами);
— полівітаміни у фізіологічних дозах;
— при гіпертермії — жарознижувальні препарати.

Щодо симптоматичного лікування запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів, що супроводжуються продуктивним кашлем, добре себе зарекомендував комплексний препарат Трайфед®

Експекторант. Його складові — трипролідину гідрохлорид, псевдоефедрину гідрохлорид та гвайфенезин — забезпечують бронхолітичний, відхаркуючий та протиалергічний ефекти препарату.

Крім фармакотерапії, пацієнтам призначають вібраційний масаж, постуральний дренаж, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, різні варіанти електрофорезу (КІ, СаСL2, МgSO4)).

Нещодавно закінчилося багатоцентрове дослідження щодо визначення структури захворювань в дітей, що вимагають призначення антибактеріальної терапії, та вивчення ефективності препарату Лексин в педіатричній практиці на догоспітальному етапі. До нього були залучені діти з гострою ре­спіраторною інфекцією, що спостерігались в дитячих поліклініках Києва, Мелітополя, Донецька, Горлівки, Маріуполя.

Хворі на респіраторну інфекцію лікувалися відповідно до Протоколів МОЗ України (Наказ № 9 від 10.01.2005 р., інші).

При ознаках (нашаруванні) бактеріальної інфекції хворим призначали цефалоспорин І покоління Лексин.

У якості показників клінічного аналізу виступили:
— нозологічна форма захворювання;
— тривалість лікування;
— тривалість гіпертермії;
— утримання інтоксикації;
— лімфаденопатії;
— динаміка перебігу захворювання та картини периферичної крові (оцінювались наявність лейкоцитозу та зсуву формули вліво).

У дослідженні було проаналізовано 397 випадків застосування Лексину у дітей, з них до 1 року — у 46 (11,59 %) дітей , від 1 до 3 років — у 105 (26,45 %), від 4 до 6 років — у 101 (25,44 %), від 7 до 12 років — у 68 (17,12 %) дітей, старше 12 — у 77 (19,4 %) дітей.

Структура захворювань, при яких призначався Лексин у дітей першого року життя:
— ГРЗ без ускладнень — 12 (26,1 %) випадків;
— ГРЗ, ускладнене гострим отитом — 4 (8,7 %), гострим синуситом — 1 (2,17%), тонзилітом та фарингітом — 11 (23,91 %) випадків;
— гострий отит — 1 (2,17 %) випадок;
— гострий трахеїт — 3 (6,52 %) випадки;
— гострий бронхіт — 12 (26,09 %) випадків, з них обструктивний бронхіт — 4 випадки;
— гострий пієлонефрит — 2 (4,35 %) випадки.

Структура захворювань, при яких призначався Лексин у дітей 1–3 років:
— ГРЗ без ускладнень — у 21 (20 %) випадках;
— ГРВІ, що ускладнилися гострим отитом, — 2 (1,9 %), гострим синуситом — 6 (5,71 %), тонзилітом та фарингітом — 31 (29,52 %) випадок;
— ангіна (катаральна) — 1 (0,96 %) випадок;
— гострий отит — 1 (0,96 %) випадок;
— гострий ларинготрахеїт та гострий трахеїт — 18 (17,14 %) в т.ч. ГСЛТ — 3 випадки;
— гострий бронхіт — 24 (22,86 %), в т.ч. гострий обструктивний бронхіт — 7 випадків;
— рецидивуючий обструктивний бронхіт — 1 (0,96 %) випадок.

У дітей 4–6 років, яким призначено антибіотик, структура захворювань була такою:
— ГРЗ 19 (18,81 %) випадків;
— ГРВІ, що ускладнились отитом — 5 (4,95 %), синуситом — 10 (9,9 %), тонзилітом та фарингітом — 24 (23,76 %) випадки;
— гострий трахеїт — 23 (22,77 %) випадки;
— гострий бронхіт — 16 (15,84 %) випадків, в т.ч. гострий обструктивний бронхіт — 4;
— гострий цистит — 2 (1,98 %) випадки;
— хронічна дифузна стрептодермія — 1 (0,99 %) випадок;
— фурункульоз — 1 (0,99 %) випадок.

Серед пацієнтів віком 7–12 років, до комплексу лікування котрих було включено Лексин, діагностовано:
— ГРЗ — 12 (17,65 %) випадків;
— ГРВІ, що ускладнились загостренням хронічного синуситу — 1 (2,94 %), хронічних тонзилітів та фарингітів — 28 (41,18 %) випадків;
— ангіна: лакунарна — 1 випадок, фолікулярна — 1 випадок (всього 2,94 %);
— гострий отит — 2 (2,94 %) випадки;
— гострий ларинготрахеїт та гострий трахеїт — 9 (13,24 %) випадків;
— гострий бронхіт — 13 (19,12 %) випадків;
— фурункульоз — 1 (1,47 %) випадок.

Структура захворювань, при яких призначався Лексин у дітей старше 12 років:
— ГРЗ — 9 (11,69 %) випадків;
— ГРВІ з тривалою гіпертермією, затяжним перебігом 7 (9,1 %) випадків;
— ГРВІ, що ускладнились синуситом — 7 (9,1 %), тонзилофарингітом — 23 (29,87 %);
— ангіна: лакунарна — 4 випадки, фолікулярна — 4 випадки (всього 10,39%);
— гострий гнійний отит — 1 (1,3 %) випадок;
— гострий трахеїт — 3 (3,9 %) випадки;
— гострий бронхіт — 18 (23,38 %) випадків;
— гострий пієлонефрит — 1 (1,3 %) випадок.

Середня тривалість лікування у дітей до року становила 6,2 доби, 1–3 роки — 5,9; 4–6 років — 6,05; 7–12 років — 6,37, старше 12 років — 6,14 доби (рис. 1). Нормальна температура тіла реєструвалась у дітей до року в середньому на 3,40 добу захворювання, 1–3 роки — на 3,17, 4–6 років — на 3,13; 7–12 років — на 3,23; старше 12 років — на 3,31 добу застосування Лексину.

В усіх вікових групах спостерігалась регресія симптомів (рис. 2). Гіперемія зіву регресувала в середньому на 5,07 добу, ознаки інтоксикації були відсутні на 2,55 добу, лімфаденопатія не реєструвалась на 4,81 добу, нормалізація формули крові відбувалась в середньому на 7,81 добу прийому Лексину.

За результатами анкет клінічно доведена ефективність антибіотику Лексин в терапії більшості ГРЗ бактеріальної природи на догоспітальному етапі. Ефективність препарату становила 98,7 %. Тільки у 4 (1,3 %) пацієнтів застосування Лексину виявилося неефективним. Така ситуація, можливо, була визначена не чутливою флорою до антибіотика. Алергічних та інших реакцій при застосуванні Лексину не спостерігалося.

Отже, згідно з результатами проведеного дослідження, можна зробити висновок, що препарат Лексин є ефективним та безпечним лікарським засобом, який може широко використовуватися в педіатричній практиці. Показаннями до його застосування є захворювання бактеріальної природи дихальних шляхів, шкіри, інші. У переважній більшості респіраторних захворювань у дітей спектр можливих етіологічно значимих мікробів піддається терапії Лексином.

Підготувала Наталія Купріненко



Back to issue